Підполковник Максим Володенков – командир навчального батальйону 199-го навчального центру Десантно-штурмових військ. Військовий шлях чоловіка почався з 2013 року, а у 2024 році його перевели на посаду командира навчального батальйону 199-го навчального центру ДШВ.
В інтерв'ю Суспільному Максим Володенков розповів про вишкіл новоприбулих у 199-му навчальному центрі, як змінилася програма тренування та чи вистачає часу аби підготувати військовослужбовця до війни.
Розкажіть, коли ви почали служити та про свій бойовий досвід.
Мій бойовий шлях почався з далекого 2013 року, я закінчив Академію сухопутних військ у Львові. Після випуску з Академії прийшов молодшим лейтенантом на посаду командира взводу в другий батальйон 25 окремої повітряно-десантної бригади. Мені так пощастило, якраз один рік в мене був, так скажемо, для "розкачки". Я зрозумів, що таке справжня служба на посаді командира взводу.
З 2014 року, як ми всі знаємо, почалася війна на той час за територію Донецької, Луганської областей. Як виявилось зараз, це було повноцінне вторгнення росіян. Тому, з 2014 року ми почали свій захист нашим батальйоном, моїм взводом, нашим підрозділом саме з населеного пункту Слов'янськ. Ми знаходилися на п'ятому блокпості, який був розташований між населеним пунктом Краматорськ і Слов'янськ. Там ми перебували протягом трьох місяців із завданням дати можливості для просування логістичних колон і переміщення противника по маршрутах. А після цього дуже великий бойовий шлях: після визволення Краматорська і Слов'янська, наша бригада виконувала завдання під населеним пунктом Шахтарськ. Після цього ми виконували завдання на Авдіївській промзоні. Після того також виконував завдання уже на різних посадах, не тільки на командира взводу. По посадах просувався далі, знаходився в інших підрозділах і тому перебував на різних територіях, де відбувалася на той час зона АТО. Також з 2016 по 2018 рік знаходилися в Кринках і виконували там бойові завдання.
З початку повномасштабного вторгнення знаходилися в населеному пункті Краматорськ та не давали змогу противнику захопити Харківську область і проводили бойові дії в таких населених пунктах, як Кам'янка, Святогірськ, Дробишеве, і все на тій стороні. Після того я був командиром окремої військової частини, окремого батальйону, 122-м окремим аеромобільним батальйоном 81-ї бригади. Ми тоді обороняли Сіверський напрямок. Після тої посади по деяким причинам я перевівся до 199-го навчального центру для того, щоб якісно, повноцінно передавати свій бойовий досвід людям, які тільки нещодавно були цивільними і, щоб вони мали уявлення, куди вони йдуть. А також, щоб надати якісне навчання сучасному бою.
Зі свого досвіду, розкажіть як змінилася війна з 2014-го порівняно з повномасштабним вторгненням 2022 року.
Війна дуже сильно змінилася. У 2014-му році, ми, так би мовити, воювали по радянським підручникам без застосування нових технологій: піхотою, артилерією, авіацією, танками — всім. Війна поступово змінювалася. Збройні сили України з 2014-го року нарощували різні технології. Яскраво було видно на початку 2022 року, як технології допомагають у введенні бойових дій.
Розкажіть більше про 199 навчальний центр. У чому полягає його мета сьогодні?
Головне завдання 199-го навчального центру і мого навчального батальйону — це надати можливість цивільним особам, які нещодавно перебували в цивільному житті і не зрозуміли, що таке війна, максимально в короткі терміни надати якісне навчання і дати їм розуміння, що таке військова служба, які є військові правила, по яким треба жити, і навчити користуватися різними видами озброєння. Надати їм можливості, які допоможуть вижити на полі бою.
Скільки днів триває навчання?
Якщо порівнювати з 2022 роком і зараз, то в 2022 році було 7 днів і постійно збільшувалося до місяця, а зараз наш курсант має 51-денний загальний курс підготовки по різним предметам, фахам, які йому надають можливість використовувати свої навички на полі бою.
Якщо взяти до прикладу новоприбулого курсанта, можете розповісти поетапно, як для нього відбувається навчання?
Перший етап — це три дні, адаптація та "нульовий день". На цьому етапі ми хочемо показати раніше цивільним особам, що таке військо, по яким правилам воно живе. Ми прирівнюємо їх всіх до одного рівня, тому що різні цивільні були на різних спеціальностях. Тому ми показуємо, що за ці три дні ви стаєте всі рівні. Це впродовж "нульового дня". Далі, протягом наступних двох днів — адаптація. З цими людьми, курсантами, працюють наші фахівці. По-перше, фахівці психологічної підтримки персоналу надають їм допомогу, як перебороти їхній емоційний стан, в якому вони зараз знаходяться, тому що це для них стрес. Далі працюють цивільні спеціалісти, капелани. Ми показуємо їм фільми, мотиваційні ролики. Також з ними працюють різні спеціалісти по іншим напрямкам — по логістичному, фінансовому, соціальному.
Ми за ці три дні адаптації хочемо для колишнього громадянина України, а зараз вже військового, зробити всі умови, щоб всі його соціальні проблеми, які в нього залишились вдома: проблеми з сім'єю, щось не вирішене — вирішили і надали йому змогу повністю і добре проходити загальний курс підготовки. Тобто, перші два-три тижні ми вивчаємо індивідуальну підготовку. Після того ми, як я казав, нарощуємо складність, вони працюють в складі групи. І вже наприкінці курсу ми виконуємо різні вправи з вогневої та тактичної підготовки, які дозволяють військовослужбовцю вести вогонь з руху, з різних видів озброєння, з рушниці 12-го калібру.
У кінці 51-денного курсу, ми проводимо комплексне триденне заняття з усіма навчальними предметами, які ми готували. Це для нього як екзамен, на якому ми для себе впевнюємося, що наш військовослужбовець пройшов всі етапи підготовки, він їх зрозумів і використовує вже в такому великому комплексному занятті. Також хочу додати, що наші заняття проходять як і в день, так і вночі.
Чи вистачає цього 51-го дня? Які навички за цей час навчання отримує курсант?
Вистачає. Звичайно, чим більша підготовка військовослужбовців відбувається, тим кращі їхні навички є. Але враховуючи сьогоднішню обстановку на фронті, то ми за 51 день даємо чіткі навички для цивільної особи, яка трансформується до військової. Даємо повний аспект всіх предметів для того, щоб вони могли, вижити на полі бою, виконувати поставлені їм завдання і повернутися цілими додому.
Наскільки цей досвід наближений до реального бою?
Ми маємо розуміти, що курсант побачить, що таке бій, коли він сам буде виконувати завдання. Ми можемо його тільки приблизити і надати деякі моменти для того, щоб він розумів мінімум, що там відбувається. Тому ми на перші три дні адаптації використовуємо симуляцію VR. Це система VR-окулярів, за допомогою яких військовослужбовці можуть знаходитись в психоемоційному стані наближеному до бою. Вони можуть побачити своїми очима, що відбувається, звуки, крики, постріли. І загалом побачити це не на екрані телефона, а відчути самому.
Також є системна симуляція "Лазертаг", яка приєднується на кожного військовослужбовця. Це спеціальні датчики на бронежилети, каски, окремо на зброю, різні види інженерних боєприпасів, на БПЛА, скиди для БПЛА. Це все для того, щоб військовослужбовець міг відчути наближеність до бою без завдавання якихось поранень або, не дай Бог, каліцтва.
Чи спілкуєтеся ви з випускниками-військовослужбовцями, щоб отримувати фідбек, що справді навчання ефективне?
У мене дуже багато моїх друзів вже командири бригад та на різних посадах у військах. У нас присутня постійна розмова з їхнім керівництвом, з їхніми інструкторами, командирами підрозділів, як на горизонтальній, так і на вертикальній площині. Якось мої товариші скинули мені відео, як вони взяли в полон 5-10 російських військовополонених. У нашому батальйоні ми навіть створили свій окремий шеврон. Це надає впевненості в тому, що ми робимо все правильно. Але, звичайно, ми враховуємо постійний бойовий досвід, який зараз відбувається на полі бою. Ми спілкуємося, вирішуємо за допомогою начальника центру деякі проблемні питання, які виникли там. І постійно вдосконалюємось, тому що сучасна війна постійно змінюється.
Ви згадували про інструкторів. Можете детальніше про них розповісти? Це військовослужбовці із бойовим досвідом?
Я можу сказати з певністю про свій батальйон. У мене сто відсотків інструкторів — це люди з бойовим досвідом. Є інструктора, в яких немає кінцівок, деякі вже списані в загальному зі Збройних сил, але вони продовжують навчати наших курсантів, тому що вони розуміють, що для нашої перемоги потрібен навчений особовий склад. Це по-перше. По-друге, наші інструктора постійно взаємодіють з іншими бойовими частинами. На регулярній основі ми постійно здійснюємо ротацію в тилові пункти підготовки військовослужбовців, які займаються там, на передньому краї. Постійно переймаємо у них досвід, постійно переймаємо досвід з інших навчальних центрів, не тільки з наших бойових частин.
Знаю, що є додаткове навчання за фаховою підготовкою. Наприклад, за іншими спеціалізаціями, як БПЛА та інші. Як здійснюється відбір?
Так, в навчальному центрі є фахове навчання. У нашому батальйоні ми постійно нарощуємо технології. Наприклад, у нас був створений нещодавно клас відпрацювання пілотів FPV. Тобто там стоять симуляційні комп'ютери з VR-окулярами, з якими ми даємо можливість курсантам спробувати себе в ролі пілотів. Під час всього курсу ми проводимо скринінг особового складу — від початку, на середині і в кінці, і ми можемо визначити, до якої спеціальності хто на що спроможний. І коли ми бачимо, що військовослужбовець здатний літати, або він добрий кулеметник, або він можливо в чомусь іншому добрий, ми надаємо ці пропозиції до тих бригад для того, щоб вони могли їх вже скорегували на фахову підготовку, яка їм більше потрібна — на пілота FPV, на пілота БПЛА, на навідника-оператора, або на інші спеціальності, в яких себе курсант показав.
Розкажіть більше про людей, які до вас приходять. Це вмотивовані люди, чи ні? Наприклад, якщо порівнювати з тими, хто приходили в 2022-му і зараз.
Ви самі пам'ятаєте, якщо згадати 2022 рік, то черги в ТЦК були просто величезні. Було дуже багато людей, які самі приходили. Зараз тенденція трошечки змінилася. Не скажу, що змінилося в гірший бік. Я скажу, що у людей змінилося трошки бачення, і люди тепер розуміють, що це вже їхня черга прийти до війська. Тому зараз в 51-денній програмі БЗВП, дуже враховується психологічна підтримка військовослужбовців. Ми постійно робимо анонімні опитування новоприбулих, які пройшли в перші дні, під час середини курсу і в кінці курсу, щоб зрозуміти у якому стані зараз знаходиться військовослужбовець. І, як показує аналіз, що від початку і до кінця, ми вже маємо добре сформованого військового, вмотивованого, який розуміє, для чого і що він прийшов, як користуватися зброєю, як себе поводити в тих або інших умовах.
Навчання змінює людину, її свідомість, сприйняття подій?
Сприйняття світу, подій, самих умов 100% змінюється. Якщо на першому етапі деякі військовослужбовці мають бажання взагалі десь піти, то вже на середині курсу вони вже вмотивовані, їм вже простих вправ стрільб або тактичних завдань не вистачає. Їм хочеться більшого і складніших умов по вогневій, по тактичній підготовці. Тому що вони вже відчувають в собі впевненість.
Що б ви хотіли донести до цивільних, які тільки вступати до лав ЗСУ?
Ваш час все рівно прийде, хлопці. Що б я вам хотів би побажати і сказати? Відноситись до підготовки, в навчальному центрі — з бажанням. Тому що всі наші інструктора, командири підрозділів хочуть вас вберегти на полі бою і надати вам максимально навичок ведення різних видів бою в різних ситуаціях.
У чому саме перевага ДШВ від інших видів військ?
Ми спрямовані на швидке реагування всіх подій, які трапляються. Ми ведемо агресивні бойові дії. Тому, навіть на всіх заняттях, ми дуже багато приділяємо уваги різним видам штурмів та реакції на швидкі агресивні дії.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
