Стрітення: коли за новим календарем відзначають, традиції освячення води, свічок

2 лютого за Новоюліанським календарем Православна церква України відзначатиме Стрітення Господнє — одне з 12 головних церковних свят. Воно припадає на 40-й день після Різдва і означає зустріч немовляти Ісуса у храмі. В цей день в Свято–Михайлівському кафедральному соборі Житомира освячуватимуть воду і свічки.

Про це Суспільному розповів священник Свято–Михайлівського кафедрального собору Житомира протоієрей Валерій Корзун.

Історія свята

Стрітення Господнє вшановує зустріч немовляти Ісуса у храмі та пророцтво Симеона. Протоієрей Валерій Корзун розповів, що праведному Симеону Господь передав через ангелів, що він не помре до того часу, поки не побачить народження Спасителя.

"Він прожив близько трьохсот років до того моменту, поки не зустрів маленького Ісуса в храмі Єрусалимському. Тобто це свято зустрічі Спасителя в храмі Господньому", — сказав священник.

Стрітення: коли за новим календарем його відзначають, традиції освячення води і свічок

Розпис у Свято-Михайлівському кафедральному соборі, присвячений святу Стрітення. Житомир, 30 січня 2026 року. Суспільне Житомир/Таміла Бутко

Це свято нерухоме, має стабільну дату у календарі і відзначається на 40-й день після Різдва. До календарної реформи і переходу з першого вересня 2023 року Православної церкви України на Новоюліанський календар його відзначали 15 лютого.

"Відзначення за новим календарем — це подія в християнському житті. І не будемо лукавити, все-таки церкви Московського патріархату не відійшли, не зріклися Москви. І вони будуть відзначати Стрітення за старим стилем, так як було раніше", — сказав священник.

Протоієрей Валерій Корзун. Житомир, 30 січня 2026 року. Суспільне Житомир/Таміла Бутко

Традиція освячення стрітенської свічки і води

2 лютого в Свято–Михайлівському кафедральному соборі відбуватиметься святкова божественна літургія, після якої буде освячена вода. А цією водою освячують стрітенські свічки, розповів протоієрей Валерій Корзун.

"Свічка символізує світло, яке приніс Господь Бог, це якби просвітлення людини. Стрітенські свічки запалюють вдома, коли є неприємності, якісь негаразди. Ці свічки ще називають "громовицями", адже люди вірять, що вони допомагають відвести блискавки. Але потрібно зрозуміти, що стрітенська свічка допомагає нам у вірі і молитві, тому запалювати її потрібно із вірою. Все дається по вірі нашій", — сказав протоієрей.

Куди дівати залишки від стрітенської свічки і церковних свічок загалом

За словами священника, якщо є можливість, потрібно принести їх до храму, і вони будуть віддані на переплавку.

"Якщо ж немає такої можливості, то потрібно залишки свічки закопати там, де менше ходять люди. Тому що це освячена свічка, щоб ці святині не потоптали, не кинули в загальний смітник, то їх закопують десь в місці, де не ходять люди", — пояснив протоієрей Валерій Корзун.

Як розповідало Суспільне, Православна церква України з першого вересня 2023 року перейшла на Новоюліанський календар для нерухомих свят — церковні свята почали відзначати на 13 днів раніше ніж було до цього.

У коментарі Суспільному кандидат філософських наук з Житомира Юрій Ковтун розповів, яка різниця між календарями і чому при переході до нового календаря Україна просто повернулася до того, що було у церкві раніше.

"Юліанський календар, який увів римський імператор Гай Юлій Цезар наприкінці 46 року до н.е., містив похибку, адже в ньому рік був на 11 хвилин і 13,9 секунд довшим від справжнього астрономічного року. Більш точним календарем став григоріанський, запроваджений у 1582 році. У межах цього календаря розходження в один день з астрономічним роком накопичувалося раз на 3323 роки, а не на 128 років як в юліанському. У 1923 році був створений новоюліанський календар, в якому згадане добове розходження трапляється один раз на 43,5 тисячі років", — пояснив науковець.

Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут: