Вчитель фізкультури та захисту України у Житомирській школі "Всесвіт", ветеран Сергій Гаврилюк поділився з кореспондентами Суспільного спогадами про антитерористичну операцію. 13 квітня минає сьома річниця з дня її початку.
Учасник бойових дій до липня 2014 року жив і працював у військовому ліцеї в Донецьку, де викладав захист України та фізичну підготовку. Сергій згадує, що війна почалася спонтанно. Бойовики приїхали зі Слов’янська і почали захоплювати державні будівлі.
"Захопили ліцей, де я працював, будівлю СБУ, прокуратуру. Все це було на моїх очах. Я бачив цих бойовиків і розумів, що відбувається. Розумів, що це війна. Тому із сім'єю я виїхав з Донеччини на Житомирщину", – каже Сергій Гаврилюк.
Чоловік не зрадив своїй військовій присязі і звернувся до Міністерства оборони України, щоб йому визначили подальше місце служби, але у відомстві на той час не знали, що з ним робити.
"Так і сказали, що "ми не знаємо, що робити, ми цінуємо, що Ви не зрадили присязі, але ось така ситуація", – розповідає Сергій. – Я чекав. Потім сказали: "Ну, якщо Ви знайдете відношення, то ми дамо добро". Я знайшов відношення, тоді це був відділ зв’язку у Житомирі. Зараз його немає, але в 2014 році я влаштувався туди. Потім його переформували і я перейшов у 2015 році до Житомирського військового інституту".
В 2015 році в Збройних силах України з’явився структурний підрозділ, який називається СІМІК – цивільно-військове співробітництво. Ця структура має вирішувати проблеми, починаючи від евакуації вбитих, обміну тілами загиблих та закінчуючи роботою із цивільним населенням.
Пройшовши у Києві курси підготовки до цього органу, чоловік у листопаді 2016 року поїхав виконувати спеціальні бойові завдання в зону АТО.
"Це тривало 4 місяці, – говорить ветеран. – Я служив начальником групи управління, зона моєї відповідальності – 8 населених пунктів, розташованих від Пісок до Авдіївки. До моїх обов’язків належала перевірка журналістів і волонтерів. Наприклад, така ситуація – приїжджають псевдоволонтери, які кажуть, що хочуть допомогти військовим. Ну, гаразд. Вони проїжджають, якесь там печиво привезли, сфотографувалися, але на мобільному не вимикали геолокацію. Як тільки вони їдуть – туди прилітає снаряд".
Таких випадків, за словами Сергія Гаврилюка, було багато. Наразі учасник АТО працює в житомирській селезіянській школі "Всесвіт", де викладає захист Вітчизни та фізичне виховання.
Авторка: Антоніна Тугас
Камера: Віктор Підвисоцький, Сергій Кобилянський.
