21 або 22 грудня відзначається день зимового сонцестояння, коли в Північній півкулі настає найкоротший день та найдовша ніч. Це явище має важливе значення для природних циклів, адже впливає на тривалість світлового дня та зміну сезонів.
Про це Суспільному розповів астроном, помічник директора Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України, науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України Іван Крячко.
"Людство вигадало й встановило величезну кількість святкових днів, котрі відзначає упродовж одного календарного року. Деякі з цих днів людині колись давно "підказала"природа. Найвідоміші серед них ті, що пов'язані із Сонцем та порами року. Йдеться про дні, коли трапляються важливі астрономічні явища — сонцестояння і рівнодення. Їх чотири: два сонцестояння (зимове й літнє) та два рівнодення (весняне і осіннє)", — розповів Іван Крячко.
День зимового сонцестояння припадає на 21 або 22 грудня.
"Особливість цієї дати в тому, що у Північній півкулі Землі в цей момент найкоротший день і найдовша ніч. Назва "сонцестояння" відображає той факт, що на початку третьої декади грудня протягом кількох днів висота Сонця над горизонтом у полудень майже не змінюється. Сонце наче зупиняється, дійшовши в найнижчу точку свого небесного шляху, на перепочинок, щоб далі рушити вгору. Що далі від дня зимового сонцестояння, то вище воно буде підніматися над землею і довшим ставатиме день, а ніч — коротшою. І так триватиме аж до літнього сонцестояння (20 чи 21 червня), коли Сонце зійде на свою небесну "вершину", — пояснив астроном.
За його словами, сенс слова "рівнодення" відомий багатьом, а от те, чому відбувається це явище, пояснити зможуть, на його думку, не всі.
"А причина в тому, що вісь обертання Землі нахилена до площини її орбіти навколо Сонця. Саме тому протягом року півкулі Землі освітлені Сонцем по-різному й отримують від нього тепло не однаково. І саме через це земляни мають різну тривалість дня і ночі протягом календарного року, як і різні пори року. Якби вісь обертання Землі була перпендикулярною до площини її орбіти, то цих змін на нашій планеті не було б. Хоча це звучить банально, але Сонце — головне джерело світла і тепла на Землі. Попри велику індустріалізацію, ми, як і все живе на планеті, глибоко відчуваємо зміну тривалості світлового дня. Тому коли після зимового сонцестояння наша найближча зоря що не день, то сходить раніше, а заходить пізніше. Оце і є ота "нова радість", котру зауважили ще наші далекі пращури", — розповів Іван Крячко.
Він нагадав, що від зимового сонцестояння і до весняного рівнодення у Північній півкулі Землі триває астрономічна зима. Інші три сезони також окреслені днями сонцестояння і рівнодення.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
