У Бердичеві відбулася зустріч представників влади, освітян, експертів і батьків, на якій обговорили реформу шкільної освіти. З 2027 року всі старшокласники міста навчатимуться в єдиному академічному ліцеї №4, адже інші школи не матимуть ліцензії на старшу профільну освіту.
Про це Суспільному розповіла начальниця управління освіти і науки Бердичівської міської ради Валентина Адаменко.
"Випускники усіх шкіл Бердичева будуть продовжувати навчання тільки у ліцеї №4, тому що з першого вересня 2027 року інші заклади не матимуть ліцензії на старшу профільну школу. Сьогодні учні старших класів щодня мають по 7 різних уроків і до них треба готуватися. Можливо та математика чи хімія, якщо учень хоче стати перекладачем в житті, не зовсім потрібна. Бердичівська міська рада у серпні прийняла рішення про створення єдиного академічного ліцею. Але у нас також прописано, що будуть гімназійні класи, які поступово зменшуватимуться, набір до них не буде проводитися", — розповіла Валентина Адаменко.
За словами Валентини Адаменко, скорочення педагогів не передбачається. Навпаки — у майбутньому ліцеї планують проводити конкурс для філологів, мовників і математиків.
За словами експертки Проєкту з місцевого самоврядування та реформи освіти Алли Бондар, нова структура освіти має на меті дати дітям можливість обирати напрям навчання відповідно до майбутньої професії.
"Реформа покликана змінити ситуацію і дати можливість дітям вивчати те, що їм потрібно для подальшої професійної реалізації. Профілі можна об'єднати у три групи: мовно-літературний, STEAM-освіта та суспільно-гуманітарний. У межах цих кластерів може бути від 10 до 37 і більше профілів. Щонайменше три профілі має бути в академічному ліцеї", — повідомила Алла Бондар.
Вона додала, що навчання у 10 класі буде адаптаційним — після нього учні зможуть змінити свій профіль.
Експертка Олена Гуленко нагадала, що до 1 вересня 2027 року всі громади мають забезпечити функціонування старшої профільної школи відповідно до законодавства.
"У перехідних положеннях зазначено, що початкова школа, гімназія і ліцей функціонують окремо як юридичні особи. За рішенням засновника, в складі ліцею може бути гімназія, а як виняток — початкова школа. Але цей виняток має місце тоді, коли, наприклад, немає зовсім іншого приміщення для навчання дітей початкової школи. І є рекомендація і Міністерства, й експертів, що з 1 вересня 2026 року необхідно зупинити на набір до 10-тих класів закладів повної загальної середньої освіти. Навчання учні будуть продовжувати в тих закладах, які стануть академічними ліцеями", — поінформувала Олена Гуленко.
Валентина Адаменко розповіла, що з 2027 року набір у перший клас ліцею №4 проводитися не буде, а школи отримають фінансову автономію.
"Ми повинні обрати ту форму, яку обіцяли батькам, щоб діти довчилися, і я своє слово пам'ятаю. Набір до першого класу ліцею №4 з 1 вересня 2027 року проводитися не буде. Будуть зводитися класи, тому що діти виїжджають. І ми отримали допомогу із міського бюджету на заробітну плату вчителям. Це 5,5 мільйона, бо немає 27-28 дітей, а є, на жаль, 18-20. Тобто кожен колектив повинен дивитися за наповненістю класів, щоб класи відповідали субвенції. І ще одне: з 1 січня 2027 року усі заклади загальної середньої освіти будуть мати фінансову автономію. Це те, що буде і в Україні, і в Бердичеві", — розповіла Валентина Адаменко.
Син Юлії Білошицької навчається у школі №4 Бердичева.
"Ситуація з перетворенням школи на академічний ліцей почалася ще у квітні 2025 року. Ми, батьки, вперше дізналися про це із засобів масової інформації. До цього моменту жодних громадських обговорень, зустрічей із батьками чи офіційних роз'яснень не було. Нас просто поставили перед фактом, що всі діти, окрім старшої школи, мають залишити приміщення школи і перейти навчатися до інших закладів міста. Таке рішення було для нас шоком і викликало обурення. Ми не могли мовчати, коли під загрозою опинилися права та комфорт дітей початкової і середньої школи. Це наші діти, для яких школа — не просто будівля, а другий дім, місце, де вони виросли, де їм безпечно і комфортно", — розповіла Юлія Білошицька.
За її словами, попри це, батьки не виступають проти створення академічного ліцею.
"Навпаки, ми підтримуємо саму ідею освітньої реформи, якщо вона спрямована на поліпшення умов навчання, підвищення якості освіти для учнів старших класів і створення сучасного, конкурентного середовища для розвитку дітей. Водночас ми переконані, що будь-які зміни мають бути продуманими, прозорими та здійснюватися з урахуванням інтересів усіх учнів — і молодших, і середніх, і старших. Ми не проти розвитку — ми за справедливий, людяний і розумний підхід, який не руйнує те, що вже добре працює, і не створює зайвого стресу для дітей та їхніх родин", — сказала Юлія Білошицька.
За словами Юлії, після оголошення реформи батьки почали організовувати мітинги, ініціювали зустрічі, писали численні звернення та офіційні запити.
"Ми вимагали, щоб з нами рахувалися, щоб влада не приймала рішень за спинами батьків і дітей. І лише після тривалого тиску та активності громади нас нарешті почули. Влада вийшла на діалог, і ми змогли домогтися компромісного рішення, яке враховує інтереси всіх сторін. Нам пообіцяли, що всі діти матимуть можливість довчитися у стінах своєї школи. Ми сподіваємося, що ці обіцянки будуть виконані, але водночас залишаємося пильними й готові відстоювати права дітей і надалі", — наголосила мама школяра.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
