76-річна житомирянка Неля Євенок шиє, в’яже, створює прикраси та навчає цього інших. У бібліотеці веде гурток для жінок, яким за 60. Кореспондентам Суспільного розповіла, що стиль і творчість допомагають їй жити.
За словами 76-річної житомирянки Нелі Євенок, вона завжди стежить за зовнішнім виглядом і має власний стиль.
"І буси, і якісь сумки — я ніяк не можу без цього. Почуваюся не так, навіть якщо одягну не те намисто до сукні. Мене це дратує. Можу все кинути й не піти на зустріч. Йти, йти — і не з’явитися", —поділилася 76-річна житомирянка.
Майстриня розповіла, що щоранку обирає одяг відповідно до свого емоційного стану.
"Я вранці встаю й інколи не можу вдягнутися — не той настрій. Можу вдягнути одне, але навіть якщо запізнююсь, усе знімаю й переодягаюся: інші прикраси, інше взуття, інша сукня. Це для мене дуже важливо. Буває, йду купити продукти, а повертаюся з новими туфлями чи сумкою — бо саме цього не вистачало. Деякі жінки мене не розуміють. Кажуть: "Неля, чого ти по 10 разів на день переодягаєшся?". А я відповідаю: "У мене одна фігура і одна шия. Я не можу вдягнути все одразу", — сказала Неля Євенок.
Зі слів житомирянки, вона шиє, вишиває та в’яже з 12 років.
"Ще з дитинства мій одяг відрізнявся навіть від одягу моїх сестер. Я щось перешивала, відрізала, доробляла, в’язала", — розказала майстриня.
Неля Євенок розповіла, що найбільше любить в’язати гачком. У 30 років почала створювати покривала, штори та накидки.
"Коли я тільки починала, у Житомирі, крім комірців, серветок і скатертин, нічого не в’язали. В’язана кофтинка гачком — це була рідкість. Донька якось сказала: "Мама, досить вже тих покривал і штор, зв’яжи щось для мене". І першою річчю з одягу став кардиган для неї. Вона була така горда", — пригадала житомирянка.
Майстриня Неля Євенок за освітою — вчителька. Понад 10 років викладала математику в одній із житомирських шкіл. За її словами, у 1990-х роках вчителі не мали змогу гарно одягатися через матеріальні труднощі.
"Мене дивував колектив: люди щодня приходили в одному й тому ж — радянські костюми, сукні. Одяг не відповідав статусу вчителя. Це ж не про фривольність, а про те, що строгий одяг теж може бути оригінальним і цікавим. Для мене це не було проблемою — брала шматок тканини, і до ранку вже була готова сукня чи спідниця. Щотижня приходила в чомусь новому. А діти ж люблять нове, цікаве, нестандартне", — зазначила Неля Євенок.
За словами вчительки, саме робота у школі спонукала її створювати оригінальний одяг. Вона не лише шиє та в’яже сукні, а й виготовляє до них намиста й сумки.
"Якби я не була з родини вчителів і народилася б у наш час, обрала б професію дизайнера", — поділилася майстриня.
Житомирянка розповіла, що після важкої життєвої ситуації у 2004 році залишила викладання математики й почала працювати вчителькою трудового навчання. Вона навчала дітей рукоділлю та вела гурток, роботи учнів якого здобували призові місця на міських олімпіадах.
"Я працювала з дітьми, які не могли виконувати складні роботи, але дуже хотіли зробити щось для мами чи бабусі — зв’язати, пошити, подарувати. Ми разом творили. І мені потрібно було вигадувати, як із найпростіших ниток зробити щось цікаве й оригінальне", — говорить вчителька.
Понад сім років Неля Євенок веде гурток "Чарівний гачок" в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олега Ольжича. Вона навчає жінок шити, вишивати та в’язати. За її словами, жінка у будь-якому віці має дбати про себе, розвиватися і знаходити час для себе — особливо після шістдесяти.
"Навколо мене тримаються дівчата. Я щоразу приношу нову ідею, і бачу, як вони змінюються. Великою каструлею на кухні вже немає сенсу ставати. Я дуже заразна — жінки біля мене вмиваються, хочуть нові сумки. Одна подруга якось сказала: "Неля Іванівна, мені 70 років, у мене вкрали пенсію. Але я позичила гроші, купила нитки, бо хочу такий жакет, як у вас", — сказала майстриня.
"Це дивовижна людина. Вона настільки яскрава, зворушлива, добра — не можу передати словами. У житті трапляється різне, і в наш складний час дуже важливо вміти себе опанувати. Ці тривоги, нерви, втрати… Усе це впливає на наше здоров’я і стан душі. А Неля Іванівна своїм чарівним гачком дарує нам натхнення до життя", — говорить житомирянка Елеонора Соколовська.
Майстриня Неля Євенок розповіла, що постійно у пошуках нових моделей одягу.
"Я не кажу, що гарно вдягаюся, але постійно щось вигадую — мені так легше жити. Після смерті чоловіка зʼявився страх, якого раніше ніколи не було. Смерть близьких — це завжди тривога. А коли я починаю щось створювати, беру нитки й просто працюю. Не в’яжу за журналами — не знаю, що вийде, але в результаті це або костюм, або сукня. У мене багато ідей. Якби ставилася до цього серйозніше, могла б робити власний журнал. І не знаю, звідки в мені це", — сказала Неля Євенок.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
