15 липня в День Української Державності в Житомирі провели турнір з боксу в пам'ять про полеглого воїна Віталія Ганька. До участі в турнірі долучився і син Віталія Ростислав, який вийшов на ринг в пам'ять про батька, виборовши перемогу у своєму поєдинку.
Турнір організував боксерський клуб "Ринг" спільно з міським управління у справах сім'ї, молоді та спорту та Житомирською міською федерацією боксу. Президент федерації боксу Житомира і президент клубу "Ринг" Олександр Козицький розповів Суспільному, що турнір складався з 14 поєдинків, в яких змагалися 28 учасників з Житомира та Вінниці. Переможці отримали спеціально виготовлені пам'ятні медалі.
"В День Української Державності ми вшановуємо пам'ять наших героїв, які віддали своє життя за Україну. Віталій Ганько — батько вихованця нашого клубу Ростислава Ганька — загинув на війні. Ми вирішили вшанувати його пам'ять і подякувати йому у такий спосіб за те, що він не пошкодував заради нашої країни і її державності найцінніше — своє життя", — сказав Олександр Козицький.
Дружина Віталія Ганька Алла говорить, що чоловік дуже любив бокс і не кидав своє хобі навіть на фронті.
"Хоч на війні було дуже важко, Віталій і там не полишав бокс. Він зробив собі з шин боксерську грушу, ми передали йому рукавички й інші речі. Повертаючись з позицій після виконання бойових завдань Віталій займався боксом. Чоловік змалку привчав до спорту наших дітей: донька займається карате, а син — боксом. Син ходить на бокс з гордістю за те, що це тато його навчив", — розповіла Алла Ганько.
Перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну Віталій Ганько працював на житомирському підприємстві газорозподільних систем та мереж. У квітні 2022 року чоловік добровольцем пішов на фронт.
"Чоловік відправив нас з дітьми за кордон, а сам наступного ж дня пішов до військкомату. Він тоді сказав нам: "Хто, якщо не я?". Ці слова закарбувалися в нашій пам'яті — моїй і наших дітей. Віталій загинув 15 січня 2025 року, виконуючи завдання на Лиманському напрямку, не доживши 10 днів до свого 50-річчя. Сьогодні пів року, на жаль, як немає чоловіка — це число, яке ніколи не забудеться. Це дуже тяжко. І дивитися на те, як дітям не вистачає тата, це дуже боляче. Зараз він наш ангел-оборонець. І навіть у важкі моменти життя ми відчуваємо, що він з нами, що він поряд", — говорить дружина полеглого воїна.
"Для мене цей турнір дуже важливий, оскільки це турнір на честь і в пам'ять про мого загиблого тата. Хочеться, щоб люди пам'ятали та цінували те, що для нас зробили наші військові — наші герої. Я впевнена, що мій тато дуже радів би цьому турніру, бо для тата бокс був чимось особливим. Навіть на фронті він не кидав його. Тато наполягав, щоб ми теж займалися спортом, щоб ми не здавалися. Маємо продовжувати цю справу в пам'ять про нашого тата. Таких, як він, уже ніколи не буде — він був людиною з великої літери і запам'ятався мені своєю добротою і любов'ю. На війну він теж пішов заради нас, сказав: "Хто, як не я, має вас захищати?" — сказала донька Віталія Юлія.
Син полеглого воїна Ростислав теж став учасником турніру і вийшов на ринг в пам'ять про свого загиблого батька-воїна.
"Для мене це велика подія, бо тато дуже хотів, щоб я займався спортом. Тож, це все для нього — я стараюся, займаюся. Сьогодні в ринзі я теж буду старатися — віддам усі свої сили за тата, так, як він старався і віддав все за мене. Тато був кращий у всьому — був дуже добрим батьком, був веселою людиною", — сказав хлопець.
Зі свого поєдинку Ростислав вийшов переможцем, присвятивши цю перемогу батькові.
Також під час турніру організатори проводили благодійний збір грошей, які спрямують на потреби 66 бригади, у складі якої воював Віталій Ганько.
Раніше Суспільне розповідало, що з полеглим воїном Віталієм Ганьком попрощалися 23 січня 2025 року у селі Левків, де чоловік провів свої дитячі роки і закінчив початкову школу. Віталій закінчив житомирську загальноосвітню школу №30 та професійно-технічнеу училище №17. Відслуживши строкову військову службу, працював на різних підприємствах Житомира. Зокрема, до повномаштабного вторгнення Росії Віталій працював на житомирському підприємстві газорозподільних систем та мереж.
У 2024 році Віталій Ганько вступив на факультет лісового господарства та екології Поліського університету, де навчався заочно. У війську за мужність та самовідданість Віталія відзначали державними та відомчими нагородами:
- медаллю "Хрест ракетних військ і артилерії";
- нагрудним знаком "За мужність та відвагу";
- медаллю "Ветеран війни — учасник бойових дій".
15 січня 2025 року Віталій Ганько не повернувся із бойового завдання — воїн загинув, захищаючи Україну.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
