7 липня у Свято-Михайлівському кафедральному соборі попрощалися з військовослужбовцем 95 бригади Андрієм Мельником, який з 2023 року вважався зниклим безвісти. Впродовж двох років родина шукала інформацію про Андрія, сподіваючись, що він живий, але результати ДНК-ідентифікації, проведеної кілька разів, підтвердили загибель воїна.
Андрій народився 13 грудня 1989 року у селі Копанівка Хорошівської громади у багатодітній родині, де, окрім нього, зростали троє сестер. Після закінчення загальноосвітньої школи в селі Топорище, пішов на роботу, щоб допомогти сім'ї — працював в різних містах України, а також на будівництві за кордоном. З 2008 року місцем роботи Андрія була кондитерська фабрика, згодом — одне з підприємств Житомирщини, де чоловік працював фрезерувальником каменю, пише пресслужба Житомирської міськради.
Родичка Андрія Мельника Валентина Полівчук розповіла журналістам Суспільного, що Андрій з дитинства був наполегливим та добре вчився у школі. Рано одружився, виховував двох синів разом із дружиною Тетяною, з якою прожив 15 років.
"Вони мріяли про життя у новому будинку, який купили перед початком повномасштабної війни, але не встигли там пожити. Андрій пішов воювати, а його дружина Тетяна, яка працювала вчителькою, лишилася тут з дітками. Що сказати — Андрій був хорошим, спокійним та працьовитим чоловіком", — говорить жінка.
Андрій Мельник став до лав ЗСУ з перших місяців повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У складі війська був бойовим інструктором.
"Справді дуже чесна, добра і порядна людина — як сім’янин, як побратим, як чоловік, який завжди був відданий своїй справі. Таких людей на моєму віку можна перерахувати на пальцях. Андрій завжди допомагав, на нього завжди можна було покластися. Це та людина, якій можна було довірити свою спину. Так і вийшло — він ніколи не підводив. Справжній патріот та справжній десантник, відданий своїй справі", — розповів Максим Ткачук — командир батальйону, у якому служив Андрій Мельник.
Андрій Мельник пішов захищати Україну у травні 2022 року. У липні 2023 року його сім’я отримала звістку, що воїн зник безвісти під Кремінною на Луганщині. Зі слів співорганізаторки акцій на підтримку військовополонених та зниклих безвісти військових Тетяни Гойдик, дружина Андрія Тетяна Мельник упродовж двох років виходила на їхні акції у Житомирі й інших містах України і зверталася в усі структури, щоб відшукати свого чоловіка.
"Увесь цей час дружина Андрія Тетяна та його сини — 13-річний Денис і 10-річний Максим — вірили, що Андрій живий, що він у російському полоні, а на зв’язок не виходить, бо не має можливості. Тетяна понад усе на світі кохала і кохає свого Андрія, тому навіть думки не допускала, що її чоловік може загинути. Але, на превеликий жаль, підтвердилося найгірше — Андрій повернувся додому на щиті", — сказала Тетяна Гойдик.
В інтерв'ю Суспільному у 2024 році Тетяна Мельник розповідала, що 9 липня 2023 року Андрія відправили у відрядження в зону бойових дій. 11 липня вона востаннє поговорила з чоловіком по телефону. Андрій написав, що буде на позиціях і упродовж чотирьох днів не зможе виходити на зв'язок. Втім, зі слів жінки, вже зранку наступного дня вона відчула тривогу, а 14 липня до неї приїхали військові.
"Я зрозуміла, що щось сталося. Мені вручили повідомлення: "Ваш чоловік Мельник Андрій Васильович, молодший сержант, зник безвісти під час бойових дій 12 липня 2023 року. Сєвєродонецький район, Луганська область, поблизу міста Кремінна". Навіть прочитавши це повідомлення, я не могла повірити. Андрій же сказав, що не буде на зв'язку 4 дні. Я думала: ще не минуло 4 дні, ще день — і він подзвонить. Але він так і не подзвонив", — розповідала Тетяна.
Дружина шукала Андрія в лікарнях та моргах, сподіваючись, що він поранений, але живий, моніторила соцмережі з публікаціями фото і відео полонених українських військових. Втім, її сподівання не справдилися.
Зі слів представниці Житомирського міського центру соціальних служб Тетяни Титаренко, процедура ідентифікації за ДНК підтвердила, що Андрій Мельник загинув.
"Процедура відбувалася неодноразово — понад пів року чекали відповідь, сподівалися почути, що це не так. Родина вірила, що знайде його у полоні живим, але, на жаль. У вічній скорботі залишилися його дружина, діти, сестри, матуся, побратими і вся Україна", — говорить Тетяна Титаренко.
Поховали Андрія Мельника на Алеї Слави на Корбутівському міському кладовищі Житомира.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
