В Озерянківській гімназії Новогуйвинської селищної ради на Житомирщині станом на 23 квітня 2025 року навчається 38 учнів. З 1 вересня 2025 року, відповідно до Постанови 245 Кабінету Міністрів України, держава більше не виділятиме гроші на заробітну плату педагогів у школах, де кількість учнів менше 45 дітей. У такому випадку школу фінансуватиме місцевий орган влади або вона припинить свою діяльність.
Про це Суспільному розповіла начальниця відділу освіти Новогуйвинської селищної ради Валентина Слінчук.
За її словами, з 2022 року Озерянківську гімназію фінансують з державного та місцевого бюджетів.
"На сьогоднішній день з державного бюджету надходить субвенція, яка йде на заробітну плату на цей заклад у розмірі 2 мільйони 790 тисяч гривень в рік. Якщо порахувати на одного учня, то це понад 54 тисячі гривень. А з місцевого бюджету на утримання цього закладу йде 2 мільйони 800 тисяч. Це теж близько 55 тисяч гривень на одного учня. І якщо це разом додати, то один учень Озерянківської гімназії вартує 109 тисяч. По Україні в середньому — це 24 тисячі", — розповіла Валентина Слінчук.
Вчителька Озерянківської гімназії Любов Козлова розповіла Суспільному, що у 2022 році учні почали навчатися у приміщенні колишньої селищної ради.
"В школі у нас немає сховища, тому ми і перейшли сюди. І так добре, що ми тут, а не на онлайн навчанні. Багато дітей перейшли у Сінгурівський ліцей", — сказала Любов Козлова.
Кількість учнів в гімназії від початку повномасштабного вторгнення зменшилася. Про це розповів директор Озерянківської гімназії Микола Сарафін.
"Четверо дітей на сімейному навчанні, а інші навчаються в приміщенні колишньої селищної ради. На жаль, у нас на сьогодні відсутні перші-другі класи, є третій. Четвертий клас — четверо діток, двоє з яких за кордоном перебувають. Вони на сімейному навчанні. У шостому класі — один учень. У сьомих, восьмих, дев'ятих класах — по 5 учнів", — розповів Микола Сарафін.
Лілія Олішевська працює вчителькою в Озерянківській гімназії з вересня 2024 року. За її словами, найбільший клас налічує 11 учнів.
"З одного боку, закриття школи — це погано. Є школа, то є й процвітання, а немає школи — це, звісно, прикро. Але я розумію, що така мала кількість дітей — це невигідно, але дітям потрібна освіта. У будь-яких умовах вони повинні навчатися", — сказала Лілія Олішевська.
Мама учня Озерянківської гімназії Олена Бондарчук розповіла, що для неї важливо, аби школа в селі працювала.
"Зараз особливо в такий важкий час нам дуже важлива безпека дитини. Нам дуже важливо, аби школа була поруч у нашому селі. Добре, коли ми знаємо, де дитина в певний момент, коли ми можемо підійти і забрати її в будь-який час, коли тривога, коли якась небезпека. Для батьків це дуже важливо, щоб школа залишалася і надалі функціонувала та була", — сказала Олена Бондарчук.
У наступному навчальному році кількість учнів у Озерянківській гімназії зменшиться до 32. У разі закриття гімназії з 1 вересня 2025 року учнів завозитиме до Сінгурівського ліцею шкільний автобус.
"Чому там з 9 класів існує 5? Тому що частина дітей уже під'їжджають до Сінгурівського ліцею, тому ми пішли назустріч батькам, враховуючи, що заклад освіти знаходиться в орендованому приміщенні через обставини, які є в Україні. Шкільний автобус ми виділили. Він куплений саме для тих дітей, які вже підвозяться", — розповіла начальниця відділу освіти Новогуйвинської селищної ради Валентина Слінчук.
Експерт з організації та розвитку шкільної освіти Сергій Дятленко розповів, що для надання якісної освіти важливі не тільки вчитель і навчальна програма, а й кількість учнів, адже це — соціалізація дитини.
"Більшість громад потихеньку понижують ступінь чи призупиняють діяльність, або закривають заклади освіти з малою наповненістю учнів. Але є громади, які з тих чи інших причин цього зробити не можуть: немає доброї волі депутатів, є якийсь супротив або якісь інші причини, чому вони цього зробити не можуть. Тому держава, я б навіть сказав не міністерство освіти, а держава в цілому робить певні кроки для того, щоб спонукати такі громади до оптимізації своєї мережі", — пояснив Сергій Дятленко.
За словами Сергія Дятленка, освітній процес насамперед має враховувати інтереси дітей.
"Коли ми кажемо, що діти мають десь там бути біля батьків, бо погані дороги, бо війна, бо погано доїжджати і ще щось, то ми одночасно маємо говорити про те, що ці діти втрачають можливість вступити до тих закладів освіти, в які вони хочуть, та здобути той рівень освіти, на який вони можуть претендувати, аби забезпечити своє майбутнє", — сказав Сергій Дятленко.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
