Буда-Голубієвичі — село в Народницькій громаді Житомирської області. До аварії на Чорнобильській атомній електростанції у селі працювали колгосп і ферма, був магазин. Зараз продукти в село привозять з Овруча.
Про це Суспільному розповів місцевий житель Петро Зарицький.
Зі слів чоловіка, після аварії на Чорнобильській атомній електростанції люди почали виїжджати. Але сам він переїхав жити в село Буда-Голубієвичі у 1991 році.
"Бабуся моя жила тут, у селі. В дитинстві приїжджали сюди на літні канікули. Сподобалася природа. В місті машини гудуть, а тут тиша, водойми, рибалка, гриби, ягоди. Сподобалось, переїхав сюди, тут і одружився", — розповів Петро Зарицький.
За словами Петра, магазинів в селі немає. Продукти привозить машина з Овруча, яка приїжджає щосереди.
"Раз у тиждень приїжджає овруцька хлібовозка, і ми скупляємося: продукти, крупи, олія — все. А так то треба їхати в магазин за 10-15 кілометрів. Колись в нас в селі магазинчик був. Люди ходили і по хліб, по крупу, і по олію — по все, що було необхідно для людей. З нього зараз залишилися лише розвалини. В даний час в нашому селі ні магазина, ні школи", — розповів місцевий житель Петро Зарицький.
Марина Семенюк, місцева жителька, розповіла Суспільному, що живе в селі Буда-Голубієвичі з 1943 року. Зі слів жінки, радіацію у них ніхто не міряє.
"Радіацію тут ніхто не міряє, і хто тут буває? Тут нікого ніколи немає. Хто хотів — виїхав. Можна було, і я поїхала, поїздила, побачила — вдома рідні стіни лікують. Чим займаюсь? Їсти варю, город обробляю. У мене всі овочі свої, фрукти", — розповіла Марина Семенюк.
Зі слів Марини Семенюк, під час Чорнобильської аварії 26 квітня 1986 року вона жила у цьому селі, і ніхто їх не повідомляв, що сталася катастрофа. Жінка сказала, що до ЧАЕС від них напряму десь 60 кілометрів і добре, що вітер тоді був у другий бік від цього населеного пункту.
Зі слів Валерія Голубовського, з яким кореспонденти Суспільного поспілкувалися в селі Буда-Голубієвичі, він живе тут 10 років, тримає пасіку. За його словами, повітря тут чистіше, ніж у Києві.
"Жив у Києві, потім переїхав в це село. Та я впевнений, що в Києві рівень радіації більший, ніж тут. Пасікою займаюся. Чи продаю мед? Пасічник не може тільки один мед їсти. Щоб щось мати, мусиш щось продавати. А так все своє, на городі. Чорнозем не дуже, але для себе вистачає: малина, полуниця, картопля", — розповів Валерій Голубовський.
Староста Базарського старостинського округу Народицької громади Олександр Будько розповів, що село Буда-Голубієвичі належить до третьої зони радіоактивного забруднення. З його слів, до села після відселення не повернулося жодної людини. Зараз у селі пʼятеро жителів.
"Село практично виселене. Ця процедура йшла після Чорнобиля. Всіх виселяли, мабуть, у Кіровоградську область, тому що там, у Голубієвичах, родичка моя проживала, і вони переїхали у Кіровоградську область. І з тих пір, до села не повернулась жодна людина. Моя думка, що всі ці села були виселені поспішно, але спиралися на показники радіації. Парламентський комітет створив комісію, яка вивчає, скільки втрачено земель в Україні і у тому числі радіоактивно забруднених", — сказав Олександр Будько.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
