Гарматне ядро, уламки кераміки, ліпна посудина — такі артефакти протягом липня знайшли працівники Національного заповідника “Хортиця” на дні обмілілого Дніпра в Запоріжжі.
Як відбуваються пошукові роботи та про подальшу долю знахідок — дізнавалося Суспільне.
Внаслідок зниження рівня води в Дніпрі, який стався через руйнування росіянами Каховської ГЕС, кількість доступних знахідок зросла, зазначила старша наукова співробітниця відділу науково-фондової роботи Національного заповідника “Хортиця” Тетяна Шелеметьєва.
За словами Тетяна Шелеметьєвої, відшуковувати артефакти допомагають досвід, знання, а також сучасні методи — дрон. Скільки вже знайшли ще не рахували:
“Ми не рахували, бо об'єкти можуть бути дуже різні. Це можуть бути великі човни, які ми консервуємо. Бувають дуже цікаві об'єкти на каміннях. Також ми знаходимо якісь написи та фіксуємо. А бувають артефакти, які ми приймаємо вже на облік у музей, тобто це різнопланові, різночасові експонати".
Після того, як артефакт знайшли, його вносять у базу даних і досліджують, розповідає Тетяна Шелеметьєва:
“Кожен предмет має свою нумерацію. Ми намагаємося написати місце, локацію, де цей предмет був знайдений, написати його розміри, що ми можемо сказати про цей фрагмент".
Суспільне повідомляло, що біля Хортиці також знайшли човни минулого століття, човен-довбанку, якому не менше, ніж 300 - 500 років, частину грецької амфори, гудзик XVIII століття та гарматне ядро.
Знайшли й човен-байдак, якому щонайменше 100 років. Артефакт побачив місцевий житель та повідомив археологам, — розповів Суспільному завідувач відділу охорони пам’яток історії та культури Національного заповідника «Хортиця» Дмитро Кобалія:
"Він стояв у берега, потім затонув, потім його замило паводком Дніпра, тому що над ним дуже великий шар піску. Після руйнування Каховської ГЕС частину корпусу вимило", — розповів Дмитро Кобалія.
Стародавній човен завдовжки понад 10 метрів, завширшки — близько чотирьох. Такі плавзасоби використовувалися для перевезення вантажів, розповідає Дмитро Кобалія:
"Вони дуже корисні, тому що в них була невелика осадка, пласке і широке дно, тобто така, як сковородка, яка на воді не тоне. Такі судна, з одного боку, могли перевозити дуже велику кількість вантажу, а з іншого — там була маленька осадка, це дуже важливо, особливо для річкових умов. Взагалі, я можу сказати, що отаке плоскодонне судно — суто річкове судно".
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
