Звання Героя України посмертно просять присвоїти військовослужбовцю з Запоріжжя Володимиру Лисенку його родичі. Відповідну петицію вони зареєстрували на сайті президента України. Чоловік брав участь у боях на Світлодарській Дузі, Донеччині та Харківщині.
Про військового Володимира Лисенка Суспільному розповіли його мама, сестра та наречена.
Світлана Ізмайлова— мати Володимира Лисенка— звістку про смерть сина отримала від його побратима. Жінка каже: навіть не думала, що таке може статися, оскільки напередодні розмовляла з сином і чекала його в гості:
"Я кажу: “Синок, все буде доре. Я тебе чекаю, ти будеш?” А він каже: “Так, мам. Мабуть, на ніч я приїду.” Я кажу: “Буду чекати, твої улюблені пельмені зварю”. Дев’ята година — немає, одинадцята — немає. Я йому набираю — телефон не відповідає. Думаю: може з хлопцями десь. А потім вранці з’явився на зв’язку. Я йому набираю, а трубку бере його побратим Максим і каже: “Тьотя Свєта, Вова в машині сидить... він мертвий..."
Світлана Ізмайлова розповідає: син був учасником Революції Гідності, а у 2015-му добровольцем пішов захищати країну: "Він дуже хотів вільну Україну, вишиванки, щоб дітки танцювали танок наш".
У 2015-му Володимир брав участь у боях на Світлодарській дузі. На початку повномасштабного вторгнення знаходився в селищі Верхньоторецьке, Донецької області. Там з оточення вивів 13 побратимів і отримав орден "За мужність" 3-го ступеня. Загалом захисник мав 5 державних нагород, — розповідає його наречена Марія Ковалик.
"Він був дуже сміливим і відповідальним. Мені часто дзвонив, писав. Казав, що в підпорядкуванні багато молодих 18-20 річних хлопчиків і не хоче їх везти на операцію, бо боїться, що когось можуть не повернути".
У 2020 Володимиру Лисенку довелось інсценувати свою загибель, через переслідування російських військових, — розповідає наречена Марія.
"На нього було відкрите полювання: був наказ брати живим, але він про це чудово знав. Він знав, що живим в полон не піде. В нього завжди була куля своя. І змінити позивний довелося, бо дійсно вже близько підбирались. І вони інсценізували його загибель. В соцмережах була фотографія: “Лис — 200-й”.
Під час повномасштабного вторгнення Володимир був командиром бойової машини в 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Сестра Ольга Проніна пригадує: від родини брат нічого не приховував, завжди розповідав про війну тільки правду.
"Він дуже рідко приходив у відпустку, та коли приходив, ми завжди були разом".
Володимир Лисенко помер 7 жовтня 2022 року, коли їхав у шпиталь до побратимів: у нього раптово зупинилося серце, — розповідає мама Світлана.
"Серце було як у 90-річного чоловіка. В нього серце просто не встигло, як лікар сказав, перезапуститись. Воно виснажене вже було".
Рідні зареєстрували на сайті президента петицію, аби Володимиру Лисенку присвоїли звання Героя України посмертно.
"Він загинув за Україну, за нашу мову, за наш прапор, щоб ми мали право ходити у вишиванці, із синьо-жовтим стягом. Ми не хочемо, щоб його забули", — додає наречена Марія.
На 22.05.2023 зібрали понад 5000 підписів з 25 тисяч необхідних.
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
