Торік в країні розпочалася реформа фтизіатричної служби та тубдиспансерів. Як змінилася мережа цих медзакладів у Запорізькій області, розповіла в етері програми "Сьогодні. Головне" на Суспільному Запоріжжя медична директорка Запорізького регіонального фтизіопульмонологічного лікувально-діагностичного центру Алла Пирог.
Згідно державної стратегії розвитку протитуберкульозної служби в Україні, передбачається створення єдиного в кожній області фтизіопульмонологічного центру, який буде координувати всю роботу з надання протитуберкульозної допомоги населенню.
Таким шляхом, за словами Алли Пирог, пішла і Запорізька область. Минулого 2020 року рішенням сесії обласної ради був створений фтизіопульмонологічний центр на базі обласного протитуберкульозного диспансеру, до якого приєдналися усі протитуберкульозні заклади, які були в Запорізькій області.
"На теперішній час функціонує єдиний центр, його структурні підрозділи збереглись в містах Мелітополь, Бердянськ з наявністю стаціонарних ліжок і три міських протитуберкульозних відділення, які працювали у Запоріжжі, вони також вони функціонують до цього часу", – каже Алла Пирог. Тобто, на сьогодні мережа скоротилася за чисельністю працівників, але загалом збереглася та складає 315 стаціонарних ліжок.
Проте змінився принцип фінансування: "Якщо раніше фінансування було на ліжко стаціонарне і це було добре тому, що скільки ліжок і ми отримували гарантоване фінансування кожного ліжка. Тобто тепер ні, ми гарантовано отримуємо фінансування тільки на пролікованого пацієнта. Тобто є пацієнт є гроші, немає пацієнта немає."
Чи зменшилася кількість пацієнтів, які потребують стаціонарного лікування
За словами Алли Пирог, загалом по Запорізькій області у 2020 році в порівнянні з 2019 захворюваність знизилась на 25,8%. "Можна було розглядати як позитивним цей показник, якби не загальносвітова тенденція – в Україні, як і у світі протягом останніх років недовиявляється від 30 до 50% хворих."
Відбувається це з різних причин: хворі звертаються несвоєчасно або не звертаються взагалі, тривалий час перебувають вдома у стадії захворювання і вже до стаціонару або до лікаря вони вже просто не потрапляють.
"При тому, що хворі люди можуть потрапити до лікаря у будь – який час. Але вони цього не роблять, прикладом того є, що тільки близько 87% пацієнтів мають декларацію з сімейними лікарями, це серед хворих на туберкульоз",– каже Алла Пирог.
Наразі, за її словами, є проєкт наказу, відповідно до якого розраховувати кількість стаціонарних ліжок будуть за новою системою. Залежатиме вона від кількості хворих за різними категоріями лікування і буде значно меншою, за словами експертки.
"Якщо на сьогодні в нас близько 30% пацієнтів починають лікування відразу в амбулаторних умовах від початку захворювання, то до 2023 року цей відсоток повинен збільшитися у 2 рази, тобто 65% пацієнтів повинні вже лікуватися в амбулаторних умовах, і тільки 35% будуть потребувати стаціонарного лікування."
Новий пакет послуг від НСЗУ для первинної ланки
У 2021 році НСЗУ запропонували новий пакет медичних послуг супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги.
"Враховуючи те, що минулого року фтизіатрів було недостатньо в регіонах області, то лікарі сімейні, навіть без цього пакету здійснювали лікування і подальше ведення хворих на туберкульоз. Тому в цьому році у них є унікальна можливість ще отримати за це кошти", – пояснює Алла Пирог.
Таким чином, сімейний лікар отримуватиме за кожного пацієнта, якого супроводжує з діагнозом туберкульоз 750 гривень на місяць помножені на коефіцієнт 0,75 щомісяця протягом всього періоду, поки хворий буде в нього лікуватися.
Який алгоритм дій для пацієнта з підозрою на туберкульоз
Перш за все, пацієнт повинен підписати декларацію з сімейним лікарем, якщо цього ще не зробив. Адже надання допомоги здійснюється відповідно до чинного законодавства і тільки за наявності декларації (окрім невідкладної).
"Якщо у людини є скарги на кашель, немотивоване зменшення ваги, кровохаркання, задуха, треба звертатися до сімейного лікаря, аби лікар провів тестування, анкетування і тоді вже своєчасно обстежив, оскільки тривале перебування хворого в осередку інфекції це ризик для інфікування його членів родини", – каже Алла Пирог.
Здоровий спосіб життя, як профілактика, своєчасне виявлення хворого та ізоляція його з осередків інфекції – це ті заходи профілактики, що допоможуть врятувати життя пацієнта та членів його родини.
