Сьогодні, 8 червня, віряни святкують Трійцю – одне з найбільших християнських свят. Воно має як релігійний зміст, так і народні традиції – символізує завершення весняного циклу та початок літнього. Зазвичай до цього свята люди прикрашали свій дім зеленню, вважаючи, що вона має цілющу й оберегову силу.
Про історію, традиції та обряди Зелених свят Суспільне розповіла доцентка кафедри українознавства Запорізького національного університету Олена Шульга.
Трійця припадає на 50-й день після Великодня та символізує сходження Святого Духа на апостолів. Це свято є символом оновлення життя та сили природи:
"Коли на 50-й день після Великодня Святий Дух зійшов на апостолів, то все живе в природі також набулося цієї сили Святого Духа. І вся ця природа активніше починає оживати".
Трійцю супроводжують численні давні обряди та народні традиції. Головні символи свята – зелені гілочки й трави, якими прикрашали оселі та храми. Наші предки називали це клечанням (від слова “клечати” – прикрашати). Зазвичай використовували липу, дуб, тополю, акацію, ясень, горіх – все залежало від дерев, які ростуть у регіоні, каже Олена Шульга:
"Традиційно хату заквітчували над вікнами й над дверима. Таким чином, відбувався начебто захист своєї оселі. Взагалі досить часто використовували липу, а липа, за повір'ями давніх слов'ян, – це священне дерево. І вважалося, що так захищають хату від злої сили".
Травою та квітами також встеляли підлогу в будинку:
"Це часто був любисток, міг бути чебрець. Обиралися ті трави, які давали насичений, приємний аромат. Тобто в хаті мав бути дух оцієї зелені".
У селах траву з підлоги збирали та давали її домашній худобі:
"Здавалося, що краще буде худоба вестися. Зелень навіть клали в гнізда квочки, щоб курчата краще водилися".
У жодному разі траву не викидали. Наші предки вірили, що зілля не лише захищало дім від злих сил, а й набувало цілющих властивостей і допомагало зміцнити здоров'я, каже Олена Шульга:
"Зілля, що було освячене, воно не викидалося, воно використовувалося. Власне і те, що в хаті було. Пізніше його могли заварювати, використовувати для миття волосся, чи для прийому ванн. А те зілля, що святили в церкві, з нього могли чаї робити, або ж воно могло зберігатися як засушене вже десь на покуті".
У деяких регіонах на Трійцю використовували осику, щоб дізнатися подальшу долю родичів:
"Зрубану осику вносили в суботу на ніч у хату, ранком дивилися: якщо листя залишилося зеленим, хоча навіть воно могло й зів'яти, то значить всі в родині доживуть до наступної Клечальної суботи чи до наступних Зелених свят. Якщо листя почорніє, тоді хтось з оселі помре".
Молодь на Зелені свята проводила різні розваги. Зазвичай влаштовували їх у лісі чи в полі, на вигоні за селом. Юнаки та дівчата виконували ритуальні хороводи, співали, а в деяких регіонах ще “водили тополю”:
"Ця традиція була на лівобережжі. Одну з дівчат переодягали тополею, водили по дворах і кожен господар зустрічав цю процесію. Дівчата бажали гарного врожаю, гарного року і господар обдаровував дівчат якимись гостинцями. На Поліссі теж така була традиція, але там казали, що водили Троїцького куща, хоча цю роль також виконувала дівчина".
Що не можна робити на Трійцю
Предки вважали, що на Трійцю не можна купатися у водоймах, бо русалки затягнуть на дно:
"Зелені свята асоціювалися з мавками-русалками, це час, коли вони мають певну активність і на Зелені свята не можна було йти до води чи купатися у воді, бо русалки могли затягнути".
Також не можна було шити, працювати на городі – такі ж традиції, як і на інші великі християнські свята, каже Олена Шульга:
"Не можна було сваритись та говорити поганих слів, щось робити по господарству. Але з іншого боку, коли ми кажемо про село, це ж є певний вид роботи, яку ти не відкладеш : худобу годувати чи доглядати. Все це вже намагались робити після служби".
Народні прикмети на Трійцю
- Дощ – чекайте на грибне літо і багато зелені;
- птахи "купаються" в пилу – до спеки;
- сонячна й тиха погода – буде тепле літо;
- бджоли дуже активні – чекайте сухого літа;
- вітер із півночі – до прохолодного літа;
- вранці густа трава – добре вродить зерно.
Раніше Суспільне повідомляло, що цьогоріч у православних церквах Запоріжжя проводитимуть як онлайн-трансляції богослужінь, так і очні. Окрім цього, на період свята посилять безпекові заходи.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
