Проводки, Гробки чи Радониця — назви різні, але суть одна: це назви днів, коли вшановують померлих. У ці дні родини відвідують кладовища, щоб молитовно пом’янути рідних, прибрати могили та символічно розділити з ними трапезу.
У цьому матеріалі ми дослідили коріння цих обрядів: від давньоруської тризни та язичницьких "подарунків" у труну до відродження традиції спільних сільських обідів. Чому ми досі дотримуємося ритуалів, яким понад тисячу років, і як радянське минуле вплинуло на сьогодення?
Запорізька історикиня Ірина Кривко зазначає, що за сучасними звичками приховані нашарування різних епох. Адже традиція ритуального споживання їжі бере свій початок ще з дохристиянської тризниЗгідно з визначенням на сайті Інститут історії України З 12 ст. термін "тризна" означає саме поминальний бенкет, який залишився своєрідним язичницьким реліктом у християн... Поминальний бенкет відомий як складова поховально-поминальних відправ не лише у слов’ян, а й в інших народів..
Володимира Гонтара / УНІАНІрина Кривко пояснює: тризна мала через спільну трапезу допомогти душі померлого облаштуватися в потойбіччі. Це було своєрідне жертвоприношення, де статус небіжчика визначав розмах події: від пишних княжих бенкетів до скромних сімейних обідів звичайних селян.
Після прийняття християнства язичницькі звичаї не зникли, а трансформувалися, зберігшись у побутових деталях, які ми бачимо й сьогодні: ритуальне споживання їжі на кладовищах, у труну померлому досі кладуть монетки, щоб нібито було чим розрахуватися за "перехід", гребінець, щоб було чим розчесатися, чи вставну щелепу,щоб людина мала все необхідне в іншому світі.
За словами історикині, у селах довго зберігалася і традиція спільних обідів на кладовищі. Наприклад, так було у Великій Білозерці Запорізької області, де поховані її родичі:
"Багато сільських кладовищ мають на своїй території довгі столи й лави. Саме для того, щоб у поминальні дні громада збиралася та спільно влаштовувала поминки, спільні обіди. Це така ще одна традиція — братчина називалася вона... У 2016-2017 роках ця традиція почала відроджуватися. Збиралися кілька вулиць, у кого там родичі поховані, привозили величезний казан, де варили борщ, локшину — робили це все на самому кладовищі. Потім всі разом сідали та обідати. І все це було в складчину".
Ірина Кривко зазначає, що саме в радянські часи традиції таких обідів були спотворені та перетворилися із сакрального вшанування померлих на побутові застілля:
Олександра Синиці / УНІАН
Історик Ігор Саламаха додає, розпивати алкоголь на кладовищах почали саме в радянські часи:
"Тоді християнство почали трошки зажимати, а Великдень забороняли. Тож люди ходили на кладовища та навіть об’єднували Великдень з поминальними днями. Вони приносили яйця, алкоголь, якесь м'ясо. Тобто це було пов’язано фактично з забороною святкування. І в такий спосіб ,можна сказати, люди висловлювали свою незгоду. Тобто не протестували, але таким чином відзначали Великдень".
Керуючий Запорізькою єпархією ПЦУ, єпископ Фотій розповідає: традиція поминання померлих після Пасхи виникла, бо, згідно з церковним уставом, упродовж тижня після Воскресіння Христова не звершувалося поминання померлих під час церковного богослужіння:
"І оскільки це припадає ще й на весняний період, коли люди завжди наводять лад у оселях, городах, прилеглих територіях, йшли на кладовища прибирати могили своїх рідних і близьких, виявляючи таким чином любов, повагу, пам'ять про них. І це пов'язалося в таку стійку традицію поминальних днів: починалося церковне поминання померлих під час богослужіння та прибирання на могилах".
Фотій зазначає, що традиція споживання їжі на кладовищах не пов'язана з церквою:
"Багато хто з людей їхав здалеку, бо батьки поховані в одному місці, а люди їдуть з іншого місця. І відповідно вони втомилися, зголодніли, тобто була потреба просто поїсти. І тому є й гомін, якщо люди сядуть там і зроблять такий перекус. Але спеціально йти на кладовище, щоб там саме влаштовувати обіди за столом ще й вживати спиртні напої – недопустимо. Це не є церковною православною традицією".
Раніше Суспільне повідомляло, що в Запорізькій області на період поминальних днів запроваджують тимчасові обмеження та посилюють заходи безпеки.
До того ж представники релігійних конфесій наголошують: відвідати кладовище та вшанувати пам'ять родичів можна не лише в поминальні дні, а й у будь-який інший безпечніший час.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
