Вінничанка Оксана Безносюк на початку повномасштабного вторгнення заснувала клуб вишивальниць "Посиденьки у Ксеньки". Нині його відвідують 40 учасниць. З ними майстриня ділиться власним досвідом, а також усі разом опановують нові техніки вишивання.
Суспільному Оксана Безносюк розповіла, що в минулому вона вчителька математики й фізики.
Вишивкою захоплюється понад 40 років, і для неї це своєрідна медитація. На початку повномасштабної війни вирішила організувати клуб.
"Треба було знаходити розраду, мені прийшла ідея створити клуб. Ми спочатку приносимо ті роботи, які вишиваємо, радимося, які нитки краще підібрати, одна одній підказуємо", — розповіла Оксана Безносюк.
Вона розповіла, що їй подобаються сорочки сучасного крою. На чергові посиденьки вбралася у сорочку, вишиту білим по білому.
"Мені хотілося, оскільки ми живемо в сучасному світі, привнести вишивку в сучасний одяг, сучасного крою з елементами прадавнього нашого, яке збереглося. Ця сорочка за мотивами Сумщини та Чернігівщини. Білим по білому".
Серед учасниць клубу "Посиденьки у Ксеньки" Жанна Приймак. Сорочку вона вишивала для сестри, яка проживає у Канаді. Син Жанни нині боронить країну. Жінка розповіла, що під час вишивання відволікається психологічно.
"Мені потрібно було заспокоїтися, бо син на фронті. Дев'ятий рік. Емоційний стан треба, щоб не було стресу, я почала вишивати. Я вишила йому сорочку і ще його хлопцям, весільні. Вони їх чекають", — розповіла Жанна Приймак.
Відвідує клуб і Жанна Девдюк. Вона сказала, що ще два роки тому зовсім не вміла вишивати. Цього її навчили у клубі.
"Взагалі, щоб вишити цю сорочку, я навчилася вишивати. Це була моя мрія: хотіла мати сорочку вишиту. Я дуже рада, що є така спільнота. Тут можемо спілкуватися, вчитися вишивати", — розповіла Жанна Девдюк.
Не вміла вишивати й Наталя Ланова. Тепер на "посиденьки у Ксеньки" приносить свої роботи.
"Треба тільки бажання, вчитися ніколи не пізно. Все сама. Знайшла візерунки", — сказала Наталя Ланова.
Сорочку з орнаментом Мурованокуриловецької громади вишивала вчителька математики Інна Петруняк. Вона розповіла, що хоче встигнути до травня, аби одягнути її на День вишиванки.
"Це віддушила. Ти вишиваєш, хороші думки... Основна робота виснажує емоційно, а вишивка — я б і вдень, і вночі б вишивала", — сказала Інна Петруняк.
Ще одна учасниця, Наталя Левіцька, окрім вишиванок, займається і бісероплетінням. Каже, її силянки та ґердани носять майже всі відвідувачки клубу.
"Я закінчувала вишивати сорочку і думала, що б це вишити на шиї спереду. Дівчата сказали залишити не вишитим, одягнути гарне намисто і не треба буде вишивати. Я почала шукати, як зробити гарне намисто", — розповіла Наталя Левіцька.
Збираються жінки щосуботи в приміщенні бібліотеки № 13. Долучитися до клубу можуть усі охочі, сказала Оксана Безносюк. Головне, за її словами, це бажання.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp
