На фасаді 18 ліцею у Вінниці під час утеплення сховали мозаїку радянських часів. Думки вінничан з цього приводу розділились. Чому мистецький твір сховали за утепленням та що робити з радянським мистецтвом у Вінниці – дізнавалося Суспільне.
За словами директорки закладу Катерини Поджаренко, у жовтні 2023 року у ліцеї провалився дах, затопило третій поверх. Під час ремонту ліцей вирішили утеплювати.
"Коли ми зробили проєктно-кошторисну документацію, то експертиза дала відповідь, що немає сенсу робити тільки дах, треба робити повністю все утеплення. Тим паче, що заклад великий, ремонту тут не було з часу будівництва. Ми звернулись до міської ради і вони нам погодили утеплення", — розповіла Катерини Поджаренко.
Мозаїку сховали за фасадом, бо цього вимагав проєкт утеплення. Її не збивали та не пошкодили.
"У нас не було на меті закривати мозаїку чи не закривати мозаїку. Перш за все, відштовхувались від того, як повинен відбуватись процес термомодернізації, тобто утеплення. Коли робився проєкт, то нас повідомили, що заклад повинен бути утеплений весь. Інакше ми б не пройшли експертизи, нам не надали б сертифікат і ми не змогли б здати будівлю", — пояснила Катерини Поджаренко.
Дизайнерка та місцева жителька Ольга Гуд вважає, що утеплення ліцею — це добре, а ось те, що під час робіт сховали мозаїку, навіть якщо вона радянських часів – не схвалює. Розповідає, що це важкий і дорогий у виконанні, проте витривалий до погодних умов та зовнішніх небезпек, вид мистецтва. Візерунок фарбою не такий довговічний, бо може вигоріти на сонці.
"Загалом, центральною фігурою композиції були хлопчик і дівчинка — учні школи, а по боках — назви шкільних предметів російською мовою, тому що тоді спілкувались російською. Зараз у нас людей, які займаються мистецтвом мозаїки дуже мало, оскільки це надзвичайно дорогий вид мистецтва та кропіткий. Це ручна робота, крок за кроком викладаєш ці маленькі камінчики для того, щоб створити повноцінно якусь картину", — сказала Ольга Гуд.
У 5-му класі цього ліцею навчається донька Надії. Жінка каже, новим виглядом школи — задоволені.
"Мене дитина запитувала, чому на нашій школі написані російською мовою слова. Доводилось пояснювати, що ця школа побудована давно, що з часом це зміниться. Тут дійсно вишиванка і вона пасує цій школі", — сказала Надія.
"Я б нічого не мала проти, якби тут не було цих російських слів. Це дратувало. Книжки російською мовою діти вже не сприймають, і, звичайно, будь-які надписи в школі, в якій вони проводять більшість часу не сприймаються", — місцева жителька Анастасія.
Ситуація з мозаїкою на 18-му ліцеї склалась через колізію у чинному законодавстві, розповідає головний архітектор Вінниці Євгеній Совінський.
"Держава зробила курс на термомодернізацію та спростила процедуру погодження таких робіт. В постанові Кабінету міністрів написано, що термомодернізація не потребує містобудівних умов та обмежень, погоджень із головним архітектором, мало не до того, що робочий проєкт проходить у спрощеному вигляді. Цей комплекс факторів призвів до того, що в процесі розробки ці об’єкти були забуті, що їм треба приділити увагу", — пояснив Євгеній Совінський.
Яка ситуація з мозаїками у Вінниці
Мозаїки у Вінниці досі не належать до переліку пам'яток монументального мистецтва. У 2020-2021 роках міський департамент архітектури спільно із Музеєм Вінниці створили каталог мозаїк Вінниці, деякі з них – вже демонтовані або пошкоджені. Їх зафіксували у фотографіях.
Наразі мозаїки міста не визнали пам'ятками монументального мистецтва, тож законодавчого захисту вони не мають.
"Наступний етап цієї роботи в цьому році ми виконуємо. Звертались до обласної держадміністрації з приводу присвоєння цим об’єктам статусу пам’яток монументального мистецтва, оскільки на сьогодні створити такі об’єкти дуже дорого і важко", — зазначив головний архітектор Вінниці Євгеній Совінський.
Більшість мозаїк у Вінниці створені у радянський період, за словами директора Музею Вінниці Олександра Федоришена. Їх створювали й місцеві митці, значення закладали різні, зокрема й пропагандистські.
"Сказати, що це все речі, які повинні бути знищені – поза сумнівом, ні. Треба в такому випадку йти індивідуально по кожній пам’ятці, по кожному епізоду. Більшість вінницьких мозаїк позбавлені якихось елементів тоталітарної спадщини, зображень серпів та молотів. Те, що було, пішло в небуття ще на етапі 15-16 років", — розповів Олександр Федоришен.
Одна із найбільших концентрацій мозаїк – на корпусах Вінницького національного технічного вишу.
"Комплекс мозаїк на ВНТУ — цікавий, потребує додатково дослідження, збереження, уваги від її розпорядників. Або, наприклад, мозаїка на вулиці Сковороди. Комплексна історія пов’язана із турклубом "Меркурій", зображення герба міста", — додав Олександр Федоришен.
Проректор ВНТУ Олександр Петров каже, що мозаїки викладали тоді, коли будували корпуси.
"В нас є мозаїки на трьох навчальних корпусах, одному гуртожитку, їдальні і фонтан. На їдальні мозаїка тематично пов’язана із їжею. Це дари природи, зображення фруктів, овочів. Мозаїка біля будівельного корпусу позначає будівельників. Там фахівці, які креслять, розраховують, працюють з пристроями. Енергетичний корпус оздоблений мозаїкою, пов’язаною із космосом. На головному корпусі зображені два студенти і студентка, які зустрічають працівників і студентів, що йдуть до університету", — розповів Олександр Петров.
Головний корпус та корпус будівельного факультету, за словами проректора, планують утеплити. Мозаїки на них збережуть.
"Під час проєктування зовнішнього вигляду корпусів важливо зберегти автентичність, впізнаваність, бо вони є "фішкою" нашого університету. Тому, умовою для проєктувальників було збереження мозаїки. Це для нас важливо, частина нашої історії, тому дбаємо, щоб це залишилось на оновлених корпусах нашого університету", — сказав Олександр Петров.
Що робити із радянськими мозаїками
Що робити із радянськими творами мистецтва, зокрема й мозаїками, потрібно вирішувати індивідуально по кожній окремій ситуації, пояснює Олександр Федоришен. Ті, які порушують закони про декомунізацію та деколонізацію, пов’язані із РФ та імперським минулим, зберігатимуть у філії Краєзнавчого музею, де створять експозицію вивчення тоталітарного режиму.
"Якщо річ порушує законодавство, то не може бути в публічному просторі, але вона цінна своїм авторством, специфікою створення, вона має бути переміщена в музей. У вінницькому випадку накопичення подібних речей відбувається на території філії обласного краєзнавчого музею у Стрижавці, де є елементи декомунізованого, деколонізованого мистецтва", — зазначив Олександр Федоришен.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
