У селі Нетребівка Томашпільської громади на Вінниччині на старому українському православному кладовищі організували толоку. Чоловіки різали дерева, жінки — носили гілля. Зробили це, аби дослідити культурне значення цвинтаря та хрестів, які тут збереглися. Про це Суспільному розповів очільник громадської організації “Україна Інкогніто” Роман Маленковий.
“У багатьох селах у Вінницькій області на Наддністрянщині великі поклади вапняку і пісковику. І майже у всіх селах були цвинтарі із кам’яними хрестами. В деяких вони не збереглися, їх розбили. А у Нетребівці зберігся величезний як для такого села цвинтар із кам’яними хрестами. І власне добре, що тут є якісь сучасні поховання і його якось можна було ідентифікувати”.
Козацький хрест на цвинтарі — символ козацтва, запорожців, українського лицарства та війська, пояснив Роман Маленковий.Нині такий є емблемою Збройних сил України, Державної прикордонної служби та Служби безпеки України.
“У Росії ми не побачимо таких хрестів. Тут є хрест ордену Тамплієрів, який був знищений ще в 14 столітті. Але на території України він набув такого поширення від кордону Росії з Глухівського району й аж до Карпат, він є всюди власне цей лапастий хрест. В нас козаки називали себе лицарями. Спочатку 17 століття цей хрест є на хоругвах запорізьких козаків і власне є символом козацтва з початку 17 століття. Це ми можемо датувати, можливо, він був раніше, просто ми не маємо жодних документів стосовно цього”.
Толоки проводять у різних містах і селах України в рамках проєкту “Старовинні цвинтарі України”, сказав Маленковий. На прибирання нетребівського кладовища Томашпільської громади Вінниччини прийшли місцеві жителі, волонтери, приїхали люди й з сусідніх міст. Богдан Чернишов приїхав із Вінниці. Суспільному розповів, що у перерві між прибиранням вивчає хрести.
“Тут написано “Здєсь упокоїтса...”, а далі трошки незрозуміло, але тут видно дату 1857 рік. Цікаво дізнаватися історію свого міста, свого краю.Я вважаю: громадянин будь-якої країни своєї повинен знати хоча б частку своєї історії, своєї держави, своєї Батьківщини, своєї сім’ї”, — сказав Богдан Чернишов.
Серед учасників толоки була й учителька місцевої школи Галина Мельник. Жінка розповіла, що, беручи участь у толоці, вивчає й історію свого села.
“Я завжди вважала, що наше село бере своє заснування у 17 столітті. Але оскільки ми на сьогоднішній день знайшли хрест, датований 1644 роком, то, можливо, вже будемо говорити про 16 століття”.
Староста Нетребівки Валентина Дубчик розповіла, що досліджувати культурні пам’ятки в селі важливо, це історична пам’ять і наша гордість.
“От у мене є тут захоронений прадід, я знаю, де він захоронений. Я хочу привести своїх правнуків сюди й показати, що це наше і що ми маємо це не забути. Може, хтось по телебаченню побачить і буде шукати історію свого роду” — сказала Валентина Дубчак.
Цвинтарів із такими кам’яними хрестами на території України понад три тисячі, хрестів — близько 50 тисяч. Досліджені не всі, сказав Роман Маленковий. Ті, яких немає у реєстрі пам’яток державного значення, планують туди внести. Для цього робитимуть облікові картки.
“Ми тут маємо матеріальне підтвердження, матеріальне свідчення антипропаганда фактично проти брехні Путіна і його оточення про те, що тут десь була “Новоросія та ісконна рускіє землі”. Ну, і так само як і вони до Русі ніякого відношення не має. Але, якщо ми протиставляємо Росію та Україну, то це один з українських маркерів — ці кам’яні хрести”, — сказав Роман Маленковий.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
