У Хмільницькій територіальній громаді, що на Вінниччині, до суспільно корисних робіт залучили 130 людей. Це як місцеві, що мають статус безробітних, так і ВПО. Одні плетуть сітки для оборонців, інші — заготовляють дрова для потреб громади. Про це Суспільному розповів директор місцевої філії обласного центру зайнятості Юрій Шевченко.
“Суспільно корисні роботи в нашому районі почали набирати обертів із лютого цього року. Два місяці як ми почали набирати людей. Близько 130 людей були направлені на ці роботи. В нас працюють люди у трьох громадах: Хмільник, Уланів, Калинівка. Коли ми розпочинали саме цю роботу, то думали, що 15-20 людей виявить бажання. Але як виявилося, що людей набагато більше, і щоб надати роботу всім людям, то ми вирішили працювати по такій схемі: два тижні працюють 20 одних людей, а наступні два тижні — ще 20. Тут в нас на сьогоднішній згідно з проєктом “Армія відновлення” залучені місцеві жителі, які отримали статус безробітних, так і ВПО, які безробітні, так і особи, які під час військового чину не можуть отримати цей статус. Вони у нас обліковані як шукачі роботи”, — сказав Юрій Шевченко.
Суспільно корисні роботи відбуваються тоді, коли заявку дає роботодавець.
“І до тих пір, поки в них будуть потреби — в плетінні цих сіток, то вони нам будуть давати заявку на певну кількість людей і на те, щоб ми направляли до них цих людей. А самі люди, які на обліку, то ми їх знімаємо, і вони працюють. Їм зараховується стаж. Потім, коли ці роботи закінчуються, то вони повертаються до нас, і ми вже почнемо їм шукати роботу за їхньою спеціальністю”.
Мешканка Хмільника Наталія Колісник протягом трьох тижнів працює на суспільно корисних роботах. Вона плете маскувальні сітки. Суспільному розповіла, що на цю роботу влаштувалася завдяки центру зайнятості.
“14 років тому я виїхала до Польщі й під час війни повернулася в Україну. Маскувальні сітки плету третій тиждень. На біржі стояла лише тиждень. Я повернулася з-за кордону, і було дуже важко знайти роботу, перш за все. І для того, щоб знайти хоч якусь, я звернулася до центру зайнятості, і мені допомогли. Була співбесіда. З нами працювали й розповіли нам про таку роботу як суспільно корисну, а саме — плести сітки. Я для себе так вирішила, подумала, що це дійсно хороша робота, тому що ми допомагаємо армії й нашим хлопцям”, — сказала Наталія Колісник.
Працює на суспільно корисних роботах і Людмила Цапко. Вона переселенка з Херсона. Чоловік — військовий. До Хмільника жінка приїхала два роки тому. Спочатку плела сітки на волонтерських засадах. З лютого робить це за гроші. Суспільному розповіла, що це хороший спосіб отримати додатковий заробіток.
“Зараз працю/роботу знайти дуже важко. А багато ж людей приїхали без нічого сюди. А жити якось треба. Дуже добре, що запропонували людям такі роботи. Як-не-як, це якийсь порятунок і додаткові копійки. А в кого ще дитина? І взагалі у всіх сім’ї. Це дуже добре”, — сказала Людмила Цапко.
Плетуть маскувальні сітки у місцевому гуманітарному хабі “Мурашник”, який з початку весни 2022 року організувала ГО “Право”. Її очільник Віталій Дорох розповів, що він не очікував, що людей, які бажають долучитися до волонтерських робіт, буде так багато.
“Наша організація створена ще у 2005 році, і основні види діяльності — це розвиток територіальної громади, протидія корупції, надання безоплатної правової допомоги. І з початком війни ми опанували ще гумнапрямок. Зараз ми у такому хабі “Мурашник”. Тут дуже багато різноманітних інтеграційних заходів, такі як “банк речей”, інформаційні та навчальні групи для місцевих та ВПО. Ну, і зараз тут у нас плетуть сітки”, — сказав Віталій Дорох.
Особливих вимог до людей не було. Це мали бути особи, які зареєстровані та стоять на обліку у центрі зайнятості й бажають долучитися до такого виду робіт. Критеріїв не ставили жодних, бо коли людина має бажання працювати, то навіщо вони, сказав Віталій Дорох.
“Але ми, як роботодавці, стикнулися з певними проблемами, до яких ми не були готові. Центр зайнятості в рамках цієї урядової програми дає суму грошей, але ці цільові кошти мають бути витрачені виключно на зарплати працівникам, плюс виплати відповідним фондам (податки). Але абсолютно не врахована комісія, яку беруть банки за обслуговування рахунку, наприклад.
Також не враховано, що наш бухгалтер отримав подвійне навантаження за ті самі гроші, адже компенсації надлишкового часу в рамках цього проєкту непередбачено. Ми з цим стикнулися і нам приходиться шукати якісь компроміси і долучати людей на волонтерських засадах, оскільки наша справа корисна і вона дає можливість людям заробити гроші у такий складний час”.
За словами Дороха, спочатку визначили 30 людей, але потім побачили, що ця кількість більша, тому внесли зміни в рішення виконкому.
“Охочих було набагато більше, чим ми очікували. Люди готові долучатися, у них є потреба в додатковому заробітку”.
