Меморіальну дошку на честь загиблого сапера та морпіха Юрія Мигуна на псевдо “Еней” відкрили у селі Білозерівка Липовецької громади. Встановили її на стіні місцевого ліцею, де навчався, а згодом два роки вчителював захисник.
Викладав Юрій Мигун тут фізичну культуру, розповіла мама захисника Світлана Казьмірук. Каже, у 16-17 роках Юрій пройшов строкову службу, після 24 лютого 2022 мобілізувався.
“У нього було бажання закінчити це все, вигнати ворога. У нього була дуже велика мотивація – він хотів усіх захистити”, — сказала Світлана Казьмірук.
Юрій Мигун служив у 35-ій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, мав звання сержанта, розповів побратим Олексій. Каже, “Еней” був вправним сапером і надійним другом, розміновував українські землі на Херсонщині, Запоріжжі й Донеччині.
“Познайомились із ним вже через пів року, коли пішли на спільне завдання. За Давидовим Бродом треба було розмінувати техніку, щоб її забрали, яка була пошкоджена, та дорогу, щоб можна було далі рухатись. Хотів все довести до кінця, хотів перебудувати Україну нашу”, — розповів Олексій.
Загинув оборонець 14 червня неподалік Старомайорського на Донеччині.
Поховали Юрія Мигуна у селі Щаслива. У лютому чоловіку виповнилося би 30 років, розповідає батько оборонця Павло Мигун. Каже, псевдо “Еней” син отримав на початку служби. Це – данина головному персонажу “Енеїди” Івана Котляревського. Цей позивний йому дали побратими.
“Тільки-тільки пішов у 35-ту бригаду. Каже: “Татку, ти не повіриш, в мене позивний “Еней”, парубок моторний!”. Так йому це псевдо підходило.Енергійний, швидкий. Не встиг ще щось придумати, а вже старається організувати коло себе людей, щоб щось робити. Каже: “Не можу сидіти на місці, щось треба змінювати в селі, щоб змінювати в країні на краще”, — сказав Павло Мигун. — Я пишаюсь своїм сином, бо він не ховався. Він завжди був у перших рядах і в селі, і в університеті”.
Павло Мигун розповів, що син мріяв створити у рідному селі спортивний осередок для молоді. Облаштувати його хотів у приміщенні, де колись працювала пошта. Здійснили мрію “Енея” друзі та учні захисника, доки він був на фронті. В залі мешканці села можуть безкоштовно займатися на тренажерах і грати у настільний теніс, розповів Олександр Яремчук.
“Усе, що зараз тут бачите — це за допомогою Юри. Під час відпустки, коли приїжджав, то горів цим і займався цим. Він був як старший брат. Вмів давати гарні поради. Такі, що дійсно пригодились у житті, і був дуже мудрим”, — сказав Олександр Яремчук.
У планах – втілити ще одну мрію Юрія, каже Олександр: облаштувати у Щасливій власний стадіон. І носитиме він ім’я “Еней”.
