У Вінниці створюють мурал на честь загиблого військового Максима Несеверенка на псевдо "Конг". В основі композиції – зображення вигаданого персонажа Кінг Конга у блакитному береті, який стоїть серед соняшникового поля. Над ним – кокарда ордену "За мужність" ІІІ ступеня.
Малює стінопис розміром 30 на 15 метрів художник Олександр Никитюк. Працює другий тиждень.
"Зараз триває процес, ми тільки закінчили підмальовки з першими шарами фарб. Далі – деталізація. Пропрацюємо обличчя, деталі, орден, кокарду, багато мілких деталей, з якими треба працювати", – каже Олександр Никитюк.
Морпіх Максим Несеверенко у друзів асоціювався із Кінг Конгом і навіть мав татуювання із зображенням горили на лівому плечі. Це прізвисько у нього з дитинства , каже друг Віталій Маламура.
"Все дуже просто. Вище, ніж він, на дерево залізти не міг ніхто. Був дуже фізично розвинений. Був візуально схожий на "Конга", тому прізвисько дитинства проніс через все життя. Максим завжди був першим в усьому. Завжди намагався бути прикладом незалежно від того, чим ми займались", – каже Віталій Маламура.
Мурал прикрасить будинок по вулиці Князів Коріатовичів, в якому зростав оборонець.
"Це будинок, де народився та виріс, і прожив 33 роки Максим. Звідси він і пішов на війну. Тому саме цей будинок. Тут він залишиться "Конгом". Мені люди кажуть, що може хтось не знав, як його звали, але де живе "Конг" знали всі", – говорить мама оборонця Оксана Несеверенко.
За її словами, 2008-го син служив у десантно-штурмових військах. З початком повномасштабного вторгнення – повернувся у лави ЗСУ. Воював у складі 35-ї бригади морської піхоти імені Михайла Остроградського. Звільняв правобережжя Херсонщини.
"29 лютого 2022 року відвіз свою родину на польський кордон. А сам 5 березня сказав: "Мамо, я пішов". Він розповідав друзям, що відчуває себе на фронті, як риба у воді. 7 жовтня був його останній вихід. Пішов, як командир. Вони потрапили в засідку, троє хлопців вийшли звідти, а троє – загинули. Був бій, а Максим казав – я в полон не здамся", – розповідає Оксана Несеверенко.
Змалку мав сильну волю й рішучий характер, – так про Максима каже сусідка Анастасія Дмуховська.
"Був лідером серед дітей, зі своїм настирливим характером. Потім життя й показало, що не якийсь тюхтій, а що справжній боєць, яким тепер наш масив, та й вся Україна, пишається", – каже Анастасія Дмуховська.
Мурал на честь Максима планує закінчити наступного тижня, каже художник Никитюк. Цей стінопис – другий у Вінниці у пам’ять про загиблих військових. Перший такий у червні 2023 зобразили на будинку по вул. Лялі Ратушної на честь старшого лейтенанта Олександра Білика.
