З початку повномасштабної війни доставляв боєприпаси для контратак на Херсонському напрямку, а нині — приєднався до сил протиповітряної оборони Вінниччини переселенець з Донецька Михайло Жилін. Про роботу ППО оборонець розповів в інтерв'ю Суспільному.
Про постачання озброєння для контрнаступу
"24 лютого знав, що поїду на фронт. Командир запропонував поїздити по Україні. Якраз на Південний напрямок — займатися постачанням західних і не тільки боєприпасів для підрозділів, які готували контрнаступ під Херсоном. Але цей місяць затягнувся до чотирьох місяців. Цікаво було спостерігати, як відсувається фронт на Південь. Все далі й далі доводилося постачати ці боєприпаси.
У перший день після нашого приїзду по позиціях було два влучання ракетами "Калібр". Цього ж дня в РФ оголосили, що було знищено великий склад "західних" боєприпасів під Кривим Рогом. Насправді нічого не було знищено. Ніхто не постраждав. Вирішили порозкладати боєприпаси по всьому периметру, а вони влучили в центр. Було зрозуміло, що це не випадково: розвідали розташування складу. Хоча працювали під дуже суворою таємничістю, не носили форму. Все було обставлено так, ніби ми бригада охоронців чи робітників з Вінниччини".
Про роботу в одному з підрозділів ППО Вінниччини
"Ще зі строкової служби моя спеціальність — командир переносних зенітно-ракетних комплексів. Але в період АТО авіація не літала, тому виконував функції звичайного сержанта сухопутних військ. Зараз усе кардинально змінилося. Мабуть, тому мене й взяли. Прикриваємо об'єкти Вінниччини здебільшого від ракетних атак і безпілотників.
Усі інструктори з ПЗРК, з якими спілкувався і проходив навчання, казали, що "Ігла", "Стріла" (ПЗРК, що ставляться на плече) не призначені для цього. Вони підходять для малорухомих об'єктів — вертольотів, штурмової авіації. Ракета — це нонсенс. Це, мабуть, тільки українці можуть із геть не пристосованого обладнання збивати дуже швидкісні ракети".
"На виявлення та ліквідацію ворожої повітряної цілі є 3-4 секунди"
"Із дронами легше, тому що вони малорухомі. Розвідка відстежує, куди вони рухаються, де летять. Ракета також відстежується. Але проблема ПЗРК в тому, що має бути візуальний контакт з ціллю, обов'язково. Хоч ракета і навідна, рухається на тепло, з візуальним контактом точно піде у правильному напрямку. Під час вильоту ракети з-за обрію і до зустрічі зі стрільцем, поки той зробить усе необхідне, натисне відповідні кнопки тощо — лічені секунди.
Буквально за 3-4 секунди маєш зробити усе від тебе залежне, щоб збити ракету.
Щодо цілі, в яку має влучити російська ракета, то не завжди зрозуміло. Тому що вона програмується десь там в далеких "болотах". Але зараз вся система ППО України достатньо розвивається і принаймні ми знаємо, звідки та за яким маршрутом летить ракета. Можемо орієнтуватися, скільки часу є до того, як вона підлетить до нашого місця перебування".
Чому ППО збиває не все
"Проблема, мабуть, подвійна. По-перше, масовані обстріли. Конкретний приклад з нашої історії: стоїть один боєць на позиції, а ракет летить дві паралельним курсом. І тут має бути вибір, яку з-них збивати. Друга проблема в тому, що застосовують безпілотні літальні апарати не так для ударів по критичній інфраструктурі, бо ми навчилися їх збивати, як для виявлення наших вогневих позицій ППО. Тому потім перепрограмовують свої ракети так, щоб вони максимально оминали ці позиції.
Наразі, порівняно з початком повномасштабного вторгнення, левова частка ракет не долітає до Вінниччини. По-перше, наші побратими на підходах до нас їх збивають. По-друге, РФ більш грамотно стала застосовувати своє ракетне озброєння. Якщо на початку вторгнення гатили ракетами бозна-куди, тобто по телевежах, по дорогах біля мостів, то тепер більш грамотно і тактично їх використовують. Але й наша ППО уже більш професійно підготовлена до зустрічі цих ракет".
Про застосунок "єППО"
"Дуже добре, що максимально підключаються люди. Інколи це трохи смішно, бо, наприклад, десь по стрижавській трасі проїде якийсь мотоблок, і багато пильних громадян помилково повідомляють про атаку шахідами. Але загалом результати застосунку допомагають нам у розвідці. А розвідка об'єктів — це фактично 80% успіху".
Скільки триватиме війна
"Хотілося б вірити у свій хист історика і думати, що два роки від початку і до кінця. У Першу світову війну рівно два роки відбулося від процесу ухиляння російських солдат від мобілізації до процесу, коли вони почали розстрілювати своїх офіцерів на місцях. Усе залежить і від становища в Росії".
Читайте також: Приземлили майже 10 дронів та ракет: як працюють мобільні вогневі групи на Вінниччині