Сім'я Загребельних під час бомбардування Ізюму, що на Харківщині, вирішили переїхати до іншого міста. Зупинялись у шести, наразі живуть у Гнівані, що на Вінниччині. Тут поки Віталій та Ольга Загребельні з двома синами, семирічним Антоном та дворічним Ромою, планують залишитись.
"У нас були постійні бомбардування"
"Спочатку ми жили в укритті, ми все там встановили: телевізор, інтернет, занесли їжу.

У нас була своя квартира, але були вимушені четвертого березня виїхати, тому що у нас протягом кількох днів були постійні бомбардування: прилітали літаки, починаючи з ранку до вечора, це дуже страшно. Вони знищували всю інфраструктуру, яка була в місті", — каже Ольга Загребельна.
Після бомбардування, розповідає жінка, першого ж дня у них закінчилася вода, наступного — вимкнули світло, газ, а потім зник і зв’язок.
"Ми вже з сім’єю через те, що не було чим обігріватись, вимушені були виїхати. Мости теж зруйновані, тому ми пішки йшли до машини, приблизно 4 кілометри", — розповідає перселенка.
Дуже важко було морально, каже. Увесь час плакала, адже сім'я втратила дах над головою, і нині без грошей та без житла.
"Зупинялись у шести містах"
"Ми їхали не через Харківське направлення. Спочатку ми зупинились у Дніпрі, там два дні провели. Далі ми щодня по 100-200 кілометрів переміщувались, залишались десь на ночівлю і знайшли це місце", — каже Ольга Загребельна.


"Для дітей — пригода"
"Діти віднеслись цікаво. Для них це пригода, це подорож, вони міцно спали в підвалах, вони розуміли, що йде війна, що навколо військові", — розповідає Ольга.
Від старшого сина Антона мати нічого не приховувала: сказала, що йде війна. У Гнівані Загребельним подобається. Тут, розповідає Ольга, добре, тепло, є вода, світло, а дітям є іграшки і є чим гратися, чим зайнятись.

"До нас приходять люди, які живуть поряд, приносять нам закрутки, овочі, консервацію, також привозили гуманітарну допомогу. Тому, дякувати Богу, поки все є", — каже переселенка.
"Мама чоловіка залишилась в Ізюмі"

На Харківщині залишилася чоловікова мати, розповідає Ольга. Жінка телефонує до них, коли вдається знайти в Ізюмі зв'язок. А для цього треба долати до двох кілометрів.
"Розповідає мама, що по місту ходять російські військові, перевіряють документи", — каже Ольга Загребельна.
"Наше місто зруйноване"

"Повертатися в Ізюм нам нікуди, наше місто повністю зруйноване. Там немає ні магазинів, ні школи — все зруйновано, там нічого не залишилось. Дуже хочемо перемогти, щоб це був спокій в Україні", — каже Ольга.