«Профільна школа — це не профанація. Вона має дійсно давати якісну освіту, яка дасть змогу нашим дітям-старшокласникам обрати омріяну професію і мати відповідну підготовку», — так каже директорка департаменту освіти Вінницької міської ради Оксана Яценко.
З 1 вересня 2026 року у Вінниці розпочинають перехід до профільної старшої школи. Десятикласники навчатимуться у дев'яти визначених ліцеях та зможуть обирати профілі. Водночас у п'яти майбутніх профільних ліцеях цьогоріч уже не набиратимуть першокласників.
Про зміни у шкільній мережі, вибір профілів та підготовку до нового навчального року в ефірі Українського Радіо Вінниця розповіли директорка департаменту освіти Вінницької міської ради Оксана Яценко, директорка Вінницького гуманітарного ліцею №1 імені Миколи Пирогова Віта Скиба, вчителі, батьки та десятикласники.
Які школи Вінниці стануть профільними ліцеями
За словами Оксани Яценко, з 1 вересня 2027 року у Вінниці у статусі ліцеїв залишаться дев'ять закладів. Уже цьогоріч у частині з них розпочинають зміни в організації навчання.
«Передбачено, що учні десятих класів продовжуватимуть навчання у дев'яти закладах загальної середньої освіти, які з 1 вересня 2027 року залишаться у статусі ліцеїв. І з цього року є такі ліцеї, в яких до цього часу була початкова школа. Я нагадаю, це номер 7, номер 17, номер 23, номер 30, 35. З 1 вересня 2026 року вони не матимуть перших класів. Діти, які пішли у перші класи, обрали інші заклади для навчання», — сказала Оксана Яценко.
До мережі профільних закладів увійдуть дев'ять ліцеїв:
- Вінницький гуманітарний ліцей №1 імені Миколи Пирогова;
- ліцей №7 імені Олександра Сухомовського;
- ліцей №13;
- фізико-математичний ліцей №17;
- ліцей №23;
- ліцей №30 імені Тараса Шевченка;
- ліцей №31;
- ліцей №35;
- Вінницький технічний ліцей.
«В цьому рішенні наша мережа буде складатися з дев'яти ліцеїв. В ліцеях ми залишаємо структурним підрозділом гімназії. Тобто там, в цих закладах, які я зараз назву, будуть навчатися діти п'ятих, одинадцятих, а згодом дванадцятих класів. Їх дев'ять. Це перший ліцей — гуманітарний, сьомий імені Олександра Сухомовського, тринадцятий, фізико-математичний ліцей №17, двадцять третій, тридцятий імені Тараса Шевченка, тридцять перший, тридцять п'ятий і технічний ліцей», — розповіла Яценко.
Чому обрали саме ці заклади
Роботу над майбутньою мережею профільних ліцеїв у Вінниці, за словами директорки департаменту, розпочали ще до повномасштабної війни. Під час вибору враховували розташування закладів, їхню матеріально-технічну базу та кадрове забезпечення.
«На жаль, з війною додалися ще фактори, які вплинули на розташування ліцеїв і вибір саме таким чином закладів, де буде гімназія, де буде ліцей, де буде початкова. Це відтік контингенту учнівського за кордон, і не тільки учнівського, а й педагогічного. Ну і, відповідно, бюджет не може вже, на жаль, місцевий давати стільки коштів на інші галузі, тому що пріоритет — безпека і оборона, і це підтримка Сил оборони, тому що залежить від цього наше майбутнє. І сьогодення теж», — сказала директорка департаменту.
Шість початкових шкіл та 29 гімназій
Зміни стосуватимуться не лише старшої школи. У громаді також сформують мережу початкових шкіл та гімназій.
«Буде шість початкових шкіл. До цього часу їх було тільки дві — двадцять п'ята і п'ята. Тепер додасться п'ята, двадцять п'ята, тридцять третя стане початковою школою, двадцять восьма, а також у двох селах — Великі Крушлинці і Щітки. Ну, а решта — двадцять дев'ять — це будуть гімназії зі структурним підрозділом початкова школа. Тобто з першого по дев'ятий клас», — розповіла Оксана Яценко.
Які профілі обирають вінницькі школярі
За законом, у кожному профільному ліцеї мають запропонувати щонайменше три профілі навчання на паралелі. Щоб визначити попит, у Вінниці двічі опитували батьків дев'ятикласників.
«За результатами подачі заяв серед найпопулярніших набрали такі профілі — українська мова і література, англійська і німецька мова, фізика, математика, інформатика, хімія та біологія і географія. Найпопулярнішим цього року виявився Вінницький ліцей №23. Там уже більше десяти десятих класів», — сказала директорка департаменту освіти.
При вступі до десятого класу учні не будуть прив'язані до мікрорайону проживання.
У ліцеї №1 сформували п'ять десятих класів
Цьогоріч 127 учнів стали десятикласниками Вінницького гуманітарного ліцею №1 імені Миколи Пирогова. Частина з них перейшла сюди з інших шкіл міста.
За словами директорки закладу Віти Скиби, для ліцею це перший досвід формування такої кількості нових класів із дітьми з інших закладів.
«У нас залишається сталий наш профіль — це англійська мова та друга іноземна мова, і три додаткові класи — це два класи філологічного напрямку, де вивчається поглиблено англійська мова та українська мова, і один клас сформовано з профілем хімія та біологія», — сказала Віта Скиба.
Природничий профіль, за її словами, може стати підготовкою для школярів, які планують пов'язати майбутню професію з медициною.
«Це шанс для тих дітей, які планують в подальшому вступати до нашого медичного вишу. Я завжди за всі інновації, які відбуваються, зокрема, в нашій державі. Зрозуміло, що є безліч нарікань стосовно того, що, можливо, це під час дії воєнного стану виклик для наших учнів, але XXI століття сьогодні вимагає мобільності і вміння комунікувати, змінювати групи, класи, знаходити нових друзів», — сказала директорка ліцею.
Однією з переваг реформи вона називає можливість ще у школі перевірити, чи відповідає обраний напрям майбутнім професійним планам дитини.
Вступ до ліцею №1: які іспити складали школярі
Для зарахування нові учні ліцею проходили вступні випробування.
«Для нас дуже цінним є те, що попри складання іспитів для зарахування у наш заклад, сьогодні Вінницька громада обирає наш заклад. І попри іспити діти до нас йдуть, тобто вони готові зіштовхуватись з викликами і вступати до нашого закладу. Тому для нас це лише позитив. Зокрема, це обов'язковий іспит з української мови за звичайною програмою державною, яку опановує будь-яка школа нашого міста. Ну і, звичайно, профільний рівень англійської мови», — розповіла Віта Скиба.
«Можна вибрати профіль»: чого очікують десятикласники
Аліса Лісевич перейшла до ліцею №1 з четвертого ліцею. Однією з причин такого рішення називає можливість поглиблено вивчати англійську.
«Мені тут подобається, що тут дуже вивчається англійська мова, поглиблено я хочу її вивчати, хочу вільно володіти. Були вступні екзамени, я готувалася, повторяла українську та англійську мову. Була співбесіда з англійської мови, писали ми англійську, українську. Мені дається шкільна реформа тим, що можна вибрати профіль, більш поглиблено вивчати саме українську і англійську, а потім вступити в інший навчальний заклад, вибрати професію і навчатися в цьому напрямку», — сказала Аліса Лісевич.
Соломія Єропут перейшла до першого ліцею з ліцею №12. У майбутньому дівчина розглядає професію військової психологині або психіатрині.
«Ця шкільна реформа мені дає більш поглиблено вивчати ті предмети, які мені будуть допомагати і краще розумітися на тій професії, яку я буду обирати в подальшому житті. Також це нові знайомства, нові комунікації, я буду більш комунікабельною. Я обрала професію, я б хотіла в подальшому житті стати військовим психологом або психіатром, допомагати нашим військовим», — сказала Соломія Єропут.
«Не маємо права залишати дітей без освіти»: що кажуть батьки
Одним із викликів реформи батьки називають доступність майбутніх профільних ліцеїв для дітей з особливими освітніми потребами. Мама дев'ятикласника звернула увагу на те, що не всі заклади старшої школи мають необхідне безбар'єрне середовище.
«Важливо враховувати доступність для дітей з особливими освітніми потребами. Так як школи, які стали опорними після 10-го класу, 10-й, 11-й клас і далі, вони не всі є доступними для дітей на кріслах колісних. І фактично після 9-го класу для дитини закривається. Навіть якщо вони ходили на інклюзивну освіту і отримували асистента, і це були школи, в яких були ліфти, підйомники, туалети. Це було прекрасно. То 10-й клас для них є закритим саме у зв'язку з цим», — сказала жінка.
На її думку, питання доступності потрібно вирішувати паралельно з реформуванням шкільної мережі.
«Наразі питання безбар'єрності старших шкіл є дуже гострим. Тому що ми не маємо права залишати дітей без освіти. Тих, хто хоче. Я розумію, що не всі йдуть в 10-й, 11-й клас. Але ті, хто йдуть і хто може тягнути, для них це може бути великим бар'єром. Тобто вони можуть не піти більше в школу. І вони ростуть. Час йде», — сказала мама дев'ятикласника.
«Результати побачимо через декілька років»
Аліна Познанська — мама десятикласниці Мілани, яка через повномасштабну війну переїхала з Київської області до Вінниці. Під час вибору ліцею родина орієнтувалася на майбутню професію дівчини.
«Чітко розуміємо, що будь-яка реформа не впроваджується за один день. І результати цієї реформи ми побачимо через декілька років. Але маючи досвід, що є змога посилити певні сторони вже зараз, я вважаю, це є дуже доречним. Тому що дитина раніше почне заглиблюватися без додаткових репетиторів, а в рамках школи в той профіль, який їй цікавий вже», — сказала Аліна Познанська.
Спочатку кількість ліцеїв зі старшою школою викликала у неї занепокоєння.
«Це однозначно дасть змогу дитині сфокусуватися на своїх сильних сторонах, на тому, що їй подобається. І в подальшому це стане гарним фундаментом для того, щоб вступати в університети. Бо спочатку мене трішки налякало, що лише дев'ять шкіл, ліцеїв у Вінниці мають старшу школу. Але зараз, все більше читаючи і усвідомлюючи важливість цієї реформи, я все-таки схильна до тих, хто підтримує», — сказала жінка.
Що зміниться для вчителів
Викладачка англійської мови ліцею №1 Ганна Шмигун серед переваг профільної школи називає можливість учня після дев'ятого класу спробувати навчатися в іншому середовищі та зосередитися на майбутній професії.
«Як на мене, це дуже добре, коли учень безпосередньо після завершення 9 класу, 10, 11, 12 клас, коли дитина уже планує і думає про те, яке майбутнє у нього чи у неї буде. Класно, коли він спробує свої сили в іншому закладі. Так, звичайно, це свого роду стрес, тому що діти потрапляють в нові колективи, нові методики, нові бачення, нові вимоги. Але все одно дитина може себе проявити якнайкраще там, де її ще не знають», — сказала Ганна Шмигун.
Нові класи стануть викликом і для педагогів, які працюватимуть з учнями, яких раніше не навчали.
«Для мене, як для вчителя, це теж свого роду виклик, тому що це нові діти. Це не ті діти, яких я бачила з п'ятого класу. Це абсолютно інші діти. І тут уже хочеться зробити щось нове, щось цікаве, спробувати себе в іншому амплуа, заохотити самого себе до самоосвіти і до тих новинок, до тих лайфхаків, які наразі допоможуть і нам, і дітям в цей адаптаційний період першопочатковий пройти дуже легко», — сказала викладачка.
