Протягом тижня, із 10 по 16 серпня 2026 року, Суспільному стало відомо про загибель 20 військовослужбовців із Вінницької області, які віддали життя, захищаючи Україну від російської агресії.
Інформацію про загибель оборонців повідомляли органи місцевого самоврядування, територіальні громади, військові частини та родини полеглих.
Суспільне висловлює співчуття родинам, близьким та побратимам загиблих. Редакція продовжує збирати інформацію про полеглих захисників, щоб зберегти пам'ять про кожного з них.
Сергій Лівак
9 серпня 2026 року загинув наш Лівак Сергій Васильович, 25 жовтня 1971 року народження, житель села Студена.
Старший солдат Лівак Сергій Васильович служив номером обслуги обслуги міномета 1 мінометного взводу міноментної батареї (60мм(82мм)) 2 батальйону оперативного призначення.
Під час виконання бойового завдання загинув в районі населеного пункту Святогорівка Покровського району Донецької області.
Руслан Королонко
Руслан Вікторович проходив військову службу на посаді старшого стрільця-оператора стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.
12 жовтня 2023 року, під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, поблизу населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області Руслан Короленко загинув.
Валерій Барабаш
У селі Гарячківка повідомили про загибель Валерія Олександровича Барабаша, 1 грудня 1977 року народження.
Валерій Барабаш був призваний на військову службу з перших днів повномасштабного вторгнення. Він служив старшим сержантом, стрільцем-санітаром механізованого відділення.
2 липня 2025 року захисник загинув поблизу населеного пункту Диліївка Бахмутського району Донецької області.
Віктор Мухін
Віктор народився 24 липня 2001 року в селі Селище. Після закінчення місцевої школи він вступив до Вінницького технічного коледжу, де здобув спеціальність «Облік і оподаткування». У цивільному житті працював з комп'ютерною технікою.
На Донеччині Віктор служив стрільцем 3-го штурмового спеціалізованого відділення. Молодий воїн виконував бойові завдання там, де точилися найважчі бої.
Під час одного з таких завдань поблизу Долинівки Віктор зник безвісти.
Віталій Снігур
Оборонець житель села Галіївка. З перших днів повномасштабного вторгнення був мобілізований 3-им відділом Житомирського РТЦК та СП до територіальної оборони Збройних Сил України. Загинув в березні 2022 року.
Дмитро Чухнюк
Військовий народився 19 лютого 1976 р.На службу пішов з 2022 року. Понад 2 роки вважався зниклим безвісти, у серпні 2026 підтвердилась його загибель.
Євген Дідусенко
Євгеній Дідусенко служив інспектором прикордонної служби 2-ї категорії — механіком-водієм другої групи другого вогневого відділення прикордонної застави 100–155-мм самохідних гаубиць четвертого відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки 1-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
11 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання Захисник загинув у районі населеного пункту Різникове Чугуївського району Харківської області.
Микола Бондарець
Брацлавський Михайло проходив службу у званні старшого солдата на посаді стрільця до 5-ї окремої танкової бригади з 2023р. Свій останній бій воїн прийняв 21 грудня 2024 року поблизу Покровського району. Йому назавжди залишився 41 рік.
Михайло Брацлавський
Михайло Брацлавський народився 20 листопада 1983 року у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої середньої школи № 8 юнак здобув фах кухаря-кондитера у Вінницькому професійному кулінарному ліцеї.
Після строкової армійської служби в Могилів-Подільському прикордонному загоні Михайло опанував ювелірну справу, якій присвятив більшу частину життя. Останнім цивільним місцем роботи чоловіка став Вінницький молочний завод «ROSHEN».
Чоловік долучився до лав Збройних Сил України у 2023 році. Військову службу він проходив у званні старшого солдата. Спочатку служив у складі підрозділу Повітряних сил, а пізніше був переведений на посаду стрільця до 5 окремої танкової бригади.
41-річний оборонець загинув 21 грудня 2024 року поблизу міста Курахове Покровського району Донецької області.
Донедавна Михайло вважався зниклим безвісти. На повернення воїна додому чекали дружина з донькою, батьки, молодша сестра.
Олег Теплицький
Олег народився 15 квітня 1991 року. 3 грудня 2024 року Захисник загинув поблизу населеного пункту Жовте Покровського району Донецької області.
Олександр Коник
Олександр Коник народився 26 жовтня 1989 року в Медвідці. Дитинство і юність провів у рідному селі. Закінчив місцеву школу, потім навчався на токаря у Вищому професійному училищі. Після завершення навчання проходив строкову військову службу. Працював на автозаправці, їздив на заробітки за кордон. Останнім місцем роботи була ритуальна служба «Реквієм».
У вересні 2024 року Олександра призвали до лав Збройних Сил України. Після призову пройшов підготовку в навчальному центрі та згодом вирушив на передову. Олександр служив гранатометником 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти військової частини А4945. На передовій він пробув менше місяця. Вийшовши на своє перше бойове завдання, Олександр не повернувся.
Тривалий час Олександр вважався безвісти зниклим.
Павло Заболотний
Павло Іванович служив у військовій частині А4123. Виконував обов'язки номера обслуги 2-го взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів.
24 лютого 2025 року воїн загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Миколаєво-Дар'їно Суджанського району Курської області Російської Федерації.
Роман Неголюк
Оборонець служив на Харківському та Донецькому напрямках – боронив Куп'янськ, Торецьк, Часів Яр, а згодом брав участь у Курській операції.
Після бойового зіткнення 5 грудня 2024 року неподалік Новоіванівки Курської області боєць вважався зниклим безвісти. Йому навічно залишилося 34 роки.
Сергій Смірнов
Сергій Смірнов народився 30 грудня 1972 року в селі Серебринець Могилів-Подільського району Вінницької області. Дитинство та юність провів у селі Вендичани, там навчався і зростав. Після школи вступив до Барського училища, а згодом проходив військову службу.
Повернувшись додому, працював водієм у лісництві. Разом із дружиною Тетяною переїхав до Києва, а з 2001 року родина оселилася в Чабанах. Тут подружжя виховувало двох дітей – сина Євгена та доньку Софію.
Із початком повномасштабного вторгнення Сергій Миколайович спочатку подбав про безпеку родини, а 6 березня 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Разом із ним на захист держави стали його брат Андрій та син Євген.
Загинув у серпні 2026 року під час виконання бойового завдання.
Михайло Сауляк
У Тульчинській районній військовій адміністрації зазначили, що захисник пішов із життя після боротьби з тяжкою хворобою. Михайлу Сауляку було 39 років.
Віталій Терновський
Віталій Терновський народився 4 липня 1979 року у Макіївці Донецької області. Згодом його родина переїхала до Торецька. Він здобув музичну освіту за класом кларнета, пізніше — фах газоелектрозварювальника та закінчив гірничий технікум. Працював на шахті «Центральна». Виховував 14-річного сина.
У серпні 2025 року Віталій Терновський із позивним «МТ» добровільно долучився до війська. Служив стрільцем у 13 окремому десантно-штурмовому батальйоні імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади.
Виконував бойові завдання на сході України. Загинув 7 липня 2026 року поблизу села Січневе Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому було 47 років.
Сергій Томусяк
Сергій Томусяк народився у Вінниці 19 червня 1979 року. Навчався у загальноосвітній школі №10. Оскільки вступити до військового училища не вдалося, він обрав для здобуття вищої освіти Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Там він отримав диплом за спеціальністю «Вчитель трудового навчання».
Тривалий час чоловік працював за фахом у школі №23, а згодом перейшов на роботу у приватний бізнес. Відтак відкрив власну справу у сфері торгівлі та вантажних перевезень. Разом із дружиною він виховав двох синів, яким зараз 23 та 17 років.
Як розповідає дружина Світлана, Сергій із дитинства мріяв продовжити сімейну офіцерську династію та присвятити своє життя захисту України. Проте у юнацтві на заваді здійсненню цієї мрії стали проблеми зі здоров'ям. Коли ж розпочалося повномасштабне російське вторгнення, пішов захищати країну.
Сергій Томусяк на псевдо «Томас» став до військового строю в грудні 2022 року. У званні старшого лейтенанта на посаді командира десантно-штурмового взводу він виконував бойові завдання у складі 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади.
Разом із побратимами «Томас» воював на Запорізькому, Донецькому, Сумському та Курському напрямках. Попри отримані поранення, офіцер щоразу повертався на передову до свого підрозділу. За виняткову самовідданість та героїзм Сергій Томусяк був удостоєний високої державної нагороди — ордена «За мужність» III ступеня.
Помер Сергій Томусяк 4 серпня 2026 року.
Ростислав Паринцев
Ростислав Паринцев народився 26 березня 1982 року у Вінниці. Після здобуття базової освіти в школі №15 він закінчив професійне училище та вступив до Вінницького національного аграрного університету.
Після строкової служби в армії Ростислав присвятив себе роботі на приватному підприємстві, що спеціалізується на виготовленні дверей.
Чоловік долучився до Збройних Сил України восени 2022 року. Воював у складі 120 окремої бригади територіальної оборони. Служив на посаді стрільця у званні старшого солдата та паралельно готувався стати бойовим медиком.
Ростислав воював на Бахмутському напрямку. Загинув 11 березня 2024 року поблизу села Іванівське Донецької області.
Михайло Файчук
Захисник із Комаргорода Михайло Файчук загинув на Донеччині.
Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Факт загибелі встановили за результатами ДНК-експертизи.
Захисник служив у Збройних силах України та загинув 31 жовтня 2024 року поблизу Новодмитрівки Донецької області під час виконання бойового завдання.
Анатолій Леник
