У селі Оляниця на Вінниччині вже понад пів року працює волонтерська команда "Оляницькі бджілки". Шестеро жінок разом із чоловіками щотижня готують домашні страви для українських військових. За цей час вони виготовили понад 5 тисяч реторт-пакетів із їжею, яку відправляють захисникам на різні напрямки фронту.
Про це Суспільному розповіла координаторка команди Оксана Мазур.
Команда "Оляницькі бджілки" працює з 17 листопада 2025 року. До її складу входять шестеро жительок села Оляниця. До роботи постійно долучаються й чоловіки волонтерок. Вони працюють із автоклавами, заготовляють дрова, завантажують обладнання та виконують важку фізичну роботу.
За словами Оксани Мазур, допомагати військовим жінки хотіли ще задовго до створення волонтерської кухні.
Спочатку вони готували домашню тушонку, а згодом отримали пропозицію від вінницьких волонтерів долучитися до виготовлення готових страв для військових.
Після першої партії продукції волонтерам порадили використовувати реторт-пакети замість скляних банок, адже вони значно практичніші для фронту.
Назву волонтерської спільноти придумали під час однієї з поїздок.
За словами Оксани Мазур, коли команда обирала наліпку для реторт-пакетів, хтось зауважив, що всі працюють "як бджілки". Так і народилася назва.
До того ж волонтери пересуваються жовтим мікроавтобусом із чорними смугами, який також нагадує бджолу.
Однією з учасниць команди є Яна Ковбасюк, яка разом із дітьми виїхала з Херсонської області після двох місяців життя в російській окупації.
До волонтерства її запросила односельчанка Вероніка Суприна.
“Вероніка запропонувала прийти допомогти. Прийшла один раз, потім другий, а тепер уже майже рік ми працюємо разом”, — розповіла Яна.
Чоловік Яни служив у складі 57 окремої мотопіхотної бригади та зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу Богданівки на Донеччині.
Що готують для військових
Спочатку команда готувала лише горохову кашу та сальні намазки.
Зараз асортимент значно більший. Волонтери виготовляють:
- борщ;
- солянку;
- гороховий суп;
- картоплю з м'ясом;
- гречану, горохову та перлову каші;
- голубці;
- тефтелі;
- паштет;
- сальні намазки;
- сухі сніданки;
- "зігрівайчики" із чаєм, кавою, печивом та солодощами.
Усі основні страви готують із м'ясом.
Окрім цього, волонтерки відвідують військові госпіталі та реабілітаційні центри, де пригощають захисників домашньою їжею.
Під час одного із приготувань команда виготовила 99 реторт-пакетів — 50 із гороховою кашею та 49 із перловою.
Чіткого розподілу обов'язків у команді немає.
Кожен виконує ту роботу, яка потрібна саме в цей момент. Одні готують продукти, інші фасують страви, миють посуд або займаються пакуванням.
Технологію приготування їжі в реторт-пакетах жінки опановували самостійно.
У пакет кладуть м'ясо, крупу, овочеву засмажку, додають воду зі спеціями та герметично запаюють.
Спочатку для цього були потрібні дві людини. Згодом чоловіки вдосконалили обладнання — обладнали запаювач педаллю та спеціальним тримачем для пакетів.
Після цього пакети завантажують до автоклавів, де вони проходять термічну обробку при температурі близько 115 градусів протягом 30–40 хвилин.
Після охолодження продукція готова до відправлення.
"Хлопці тримають фронт там, а ми тримаємо фронт тут. Кожен козак повинен бути ситий, щоб добре воювати. Ми допомагаємо тим, чим можемо", — сказала одна з волонтерок Аліна Грінченко.
Дровами для роботи автоклавів команду забезпечують місцеве лісництво та жителі села.
Щомісяця близько 200 кілограмів курятини волонтерам передає один із благодійних фондів. Інші продукти, пакети та витратні матеріали закуповують за донати.
Кошти збирають через соціальні мережі за допомогою місцевих жителів та земляків, які нині проживають за кордоном.
До благодійних зборів долучається й місцева школа, яка проводить ярмарки.
Також учасниці команди організовують виїзні привітання з днем народження, а зібрані кошти спрямовують на закупівлю продуктів.
Команда працює щовівторка. За один день волонтери виготовляють від 150 до 350 реторт-пакетів. За словами Оксани Мазур, нерідко робота триває до першої, другої, а інколи й третьої години ночі.
Після цього продукцію пакують та відправляють військовим у різні підрозділи відповідно до отриманих запитів.
Частину пакунків волонтери самостійно відвозять на пошту, інші забирають військові або волонтери.
Доставку команда також оплачує власним коштом.
За словами волонтерок, найбільше сил додають відгуки захисників. Військові телефонують після отримання посилок, дякують за домашню їжу та кажуть, що вона нагадує їм дім.
Після перемоги команда мріє зібрати всіх жителів Оляниці за одним великим столом. Кажуть, тоді обов'язково приготують святковий обід для всього села й разом відсвяткують українську перемогу.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
