10 липня у селищі Крижопіль на Вінниччині вшанували пам'ять загиблих на війні бойових медиків. Біля Алеї пам’яті відбувся мітинг-реквієм, а на фонтанній площі облаштували символічну інсталяцію з білих халатів, військової форми та світлин полеглих військовослужбовців.
Селищний голова Володимир Василишен розповів Суспільному, що у Крижопільській громаді троє захисників служили бойовими медиками та загинули, виконуючи військовий обов’язок. Пам’ять про них та всіх полеглих присутні вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів до Алеї пам’яті.
“Бойові медики щодня рятували життя інших, нерідко ризикуючи власним. Для багатьох військових вони стали останньою надією на порятунок. Їхній подвиг назавжди залишиться у пам’яті громади” — сказав Володимир Василишен.
До заходу долучилися медичні працівники, представники місцевої влади, рідні загиблих захисників та жителі громади.
Дмитро Мельниченко
Дмитро Мельниченко — уродженець Херсона. Разом із родиною він переїхав у село Жабокрич. До повномасштабної війни працював будівельником і пожежником, виховував трьох дітей. Ставши на захист України, він виконував обов’язки бойового медика.
10 квітня 2022 року поблизу Новомиколаївки Миколаївської області Дмитро рятував пораненого побратима. Витягнувши його з-під ворожого обстрілу, поповз допомагати іншому військовому, однак загинув від смертельного осколкового поранення.
Мати Тетяна Андрусяк розповіла, що Дмитро був доброю, чуйною людиною, яка завжди поспішала на допомогу іншим, а побратими поважали його за сміливість і людяність. За її словами, навіть після загибелі сина керівник підприємства, де працював Дмитро, продовжує підтримувати родину.
Указом президента України від 10 листопада 2023 року Дмитра Мельниченка посмертно нагороджено орденом "За мужність" Орден «За мужність» — це державна нагорода України, якою відзначають військовослужбовців, правоохоронців та інших осіб за особисту відвагу, героїзм і самовіддані дії під час порятунку людей або виконання службового чи громадянського обов'язку в умовах, пов'язаних із ризиком для життяІІІ ступеня.
Євген Барбарський
Євген Барбарський народився у селі Куниче. За освітою він був фельдшером, працював у медичних закладах громади, а після початку повномасштабного вторгнення пройшов військово-медичну підготовку та став бойовим медиком медичної роти 5 окремої штурмової бригади.
3 травня 2023 року в районі Костянтинівки Донецької області Євген Барбарський загинув унаслідок удару російських безпілотників разом з іншими військовими медиками.
За мужність, самовідданість і вірність військовому обов’язку його посмертно нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Михайло Барський*
Михайло Барський був жителем Крижополя. Він здобув медичну освіту, працював медичним братом у Крижопільській центральній районній лікарні, а з 2014 року служив санітарним інструктором.
Чоловік пройшов бої за Дебальцеве, після завершення контракту ненадовго повернувся додому, однак знову став до лав війська.
Мама Любов Барська розповіла, що син до останнього намагався врятувати кожного пораненого, навіть у польових умовах. За її словами, він неодноразово допомагав військовим тоді, коли шансів майже не залишалося, а найбільше переживав через тих, кому вже не міг допомогти.
15 січня 2023 року поблизу села Водяне Донецької області сержант, старший бойовий медик ремонтної роти 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Михайло Барський загинув під час виконання бойового завдання.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsap
