У селі Мирне на Вінниччині місцеві жителі десятиліттями бережуть традицію виготовлення дідухів на Різдво. Обереги збирають кілька разів на рік, зокрема, на свята, фестивалі та виставки, із них створюють цілі композиції та великі скульптури.
Дідухи з Мирного стали візитівкою громади, тому традицію в селі бережуть та розвивають, розказала майстриня Ванда Коваль. Різдвяні обереги місцеві виготовляють постійно із 1993 року, а технологію, яку застосовують в селі, вже внесли до обласного переліку нематеріальної спадщини.
Про обереги з колосків, які виготовляють у селі на Вінниччині, — у матеріалі.
"Спочатку ми збираємо колосочки всілякі. І льон, і пшеницю, і жито, і овес. Складаємо по 7, так як в тижні сім днів. Далі по 12, потім по 30, і робимо дідушки такі".
Жителька Мирного та директорка місцевого будинку культури Таїсія Гарлицька розповіла, що дідух збирають колосок до колоска. Використовують стебла льону, овес, також окремо збирають Маківку — прикрасу із маку, яка може бути частиною дідуха.
Виготовляти такі обереги в громаді регулярно почали у 1993 року. За словами майстрині Ванди Коваль, тоді району дали завдання зробити кілька дідухів на фестиваль імені Степана Руданського — українського поета-гумориста, родом із сусіднього села Хомутинці. Ідея сподобалась і захопила, а робити дідухи навчила місцева жителька.
"У нас в селі є жіночка, вона 1938 року народження, Коцепут Надія Тимофіївна. Вона виявила бажання, прийшла й показала. Каже: "Ви не думайте, що так просто зробити цей дідушок".
Відтоді дідухи в Мирному почали виготовляти по кілька разів на рік. За словами Коваль, їх неодноразово визнавали кращими в Калинівському районі та у Вінницькій області.
"В селі, які свята проходять, без наших дідухів ніде. В 2019 році в Білопіллі Козятинського району представляли короваї. Із зерна й інші дудухи потрапили на те свято, і взяли перше місце в області".
Будинок культури в Мирному прикрашають близько сотні дідухів. Таїсія Гарлицька розповіла Суспільному, що багато оберегів подарували місцевим людям, а кілька років тому, окрім дідухів, із колосків та трав почали виготовляти двох- та трьохметрові скульптури. Серед них — янгол, який взяв гран-прі на фестивалі у Білопіллі, а також композиції "Україна незламна" й "Україна єдина". Останню створили у рік повномасштабного вторгнення.
"Вона уособлює в собі 24 області і республіку Крим. Оце вона тримає дітей на руці. Це ми хотіли показати, що Крим — це наш".
Майстрині показали Суспільному скульптуру "Дерево життя". Її жінки Мирного створили у 2025 році.
"Ми були в Вінниці, в "Щедрику" з ним. В Київ забирали, стояло в Калинівці, а це приїхало додому".
Ще один виріб, який створили майстрині — тризуб із 15 тисяч колосків. Його виготовили у 2024 році та хотіли подати на рекорд України, розповіла діловод Мирненського старостинського округу Катерина Тарнопольська.
"І подалися на рекорд України. Хотіли виграти. Виріб підійшов, все прекрасно, але потрібно було заплатити 16 тисяч гривень. Безперечно, у нас таких грошей немає", — пояснила жінка.
Своєю майстерністю жінки намагаються заробляти. Дідухи віддають за донати, аби придбати щось для оборонців. Творять вечорами, після роботи. У цій справі, розказала Таїсія Гарлицька, головне — натхнення та якісно заготовлені рослини. Обирати найкращі і скільки потрібно дозволяє з полів керівник місцевого господарства.
"Трошки попросимо, а носимо скільки хочемо. Він дозволяє нам. Носимо скільки можемо. Цього року носили. Воно зелене. Воно не всохне, бо нема де посушити, то на гору додому носила, потім сюди приносила, отак. Його посіяти, щоб вдома, це нереально. Треба посіяти, щоб воно було гарне. Дома посієш, треба внести всі добрива, щоб воно було гарне, красиве, а це нереально".
Після завершення війни, у Мирному планують створити музей дідухів, розповіла Суспільному директорка будинку культури Таїсія Гарлицька. Для цього обрали приміщення — колишнє поштове відділення. Дідухи мають давню історію, важливі традиції, які в селі передають із покоління в покоління.
"Господар заносив на Святу вечерю до хати і він стояв на покуті до свята Василя. Як приходив перший посівальник, давали макогон і він обмолочував цей дідух. Як ішли весною сіяти, то додавали до насіння це зерно. Сіно виносили в садок і спалювали, щоб був гарний врожай", — пояснила Таїсія.
Технологію виплітання дідухів села Мирне раніше внесли до місцевого, а у грудні 2022 року — до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
