За тиждень, з 8 по 14 грудня 2025 року, Суспільному стало відомо про загибель дев'ятнадцятьох оборонців з Вінниччини, які віддали свої життя за Україну.
Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!
Богдан Баранюк

27-річний Богдан Баранюк був жителем села Кущинці Гайсинської громади. Старший солдат військової частини А0707 з перших днів повномасштабної війни став на захист України. У складі 8 окремої бригади зв'язку був на посаді старшого механіка 1 відділення мобільного зв’язку Центру мобільного зв’язку.
Воїн загинув 6 грудня 2025 неподалік Дружківки Донецької області: внаслідок вогневого ураження російським FPV-дроном він отримав травми, несумісні з життям.
Сергій Іванішин

Сергій Іванішин був жителем села Сошанське Самгородської громади. Військовий загинув 5 грудня 2025.
Петро Ткачук

Петро Ткачук (1992 року народження) був жителем Іванівки Лука-Мелешківської громади. З травня 2025 військовий вважався безвісти зниклим. Нещодавно стало відомо, що чоловік загинув 2 травня на Донеччині.
Анатолій Жеребець

53-річний Анатолій Жеребець був жителем Фронтівки Оратівської громади. Помер 8 грудня 2025 під час виконання військового завдання.
Вадим Казьмірук

Вадим Казьмірук був жителем міста Бар. Захисник вважався зниклим безвісти з серпня 2023 року в районі Вербове Запорізької області. Нещодавно підтвердився факт його загибелі. У героя залишилися дружина, двоє дітей та батьки.
Олександр Живилко

Олександр Живилко народився 19 червня 1984 року у Вінниці. Окрім нього, мати виховувала ще троє дітей. Середню освіту захисник здобув у Жмеринській школі-інтернаті. Змалечку захоплювався спортом, грав у футбол. Вивчився на столяра, все життя працював на будівництві. Разом із цивільною дружиною виховував доньку.
Боронити Україну чоловік пішов взимку 2023 року. Воював у лавах 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Від солдата дослужився до звання молодшого сержанта та посади командира 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.
Понад два з половиною роки, після бою 22 березня 2023, воїн вважався зниклим безвісти. Нещодавно підтвердився факт його загибелі: Олександр Живилко поліг у бою поблизу села Богданівка Бахмутського району Донецької області.
Максим Буряк

Максим Буряк (1988 року народження) був жителем села Мухівці Немирівської громади. Загинув 6 грудня 2025.
Руслан Євтушенко
Руслан Євтушенко (1974 року народження) був жителем села Глинянець Немирівської громади. Військовий загинув 7 грудня 2025.
Ярослав Школьник

Ярослав Школьник був жителем Ладижина. Військовий загинув, захищаючи Україну.
Андрій Беззубенко

Андрій Беззубенко народився 1980 року в селі Солгутове Кіровоградської області. У період з 1987 по 1997 роки навчався в Солгутівській школі. Після закінчення школи продовжив здобувати освіту в Гайворонському СПТУ-35 за спеціальністю "Тракторист-машиніст".
Довгий час Андрій працював на залізниці. У 2008 році він переїхав у Вінницю, працював в охоронному агентстві.
10 серпня 2023 року чоловік був призваний до лав Збройних сил України. З жовтня 2023 року служив гранатометником. Воїн загинув помер 21 червня 2024 року.
Денис Ткачук

Денис Ткачук народився у Гнівані 4 травня 1990 року. Після закінчення місцевої школи №1 навчався на правоохоронця, а потім у Вінницькому національному технічному університеті, де на факультеті електрорадіозв’язку згодом також здобув ступінь магістра (заочно). Академічну науку Денис поєднував із військовою службою. З дружиною виховував доньку та сина, піклувався про матір.
Чоловік присвятив своє життя військовій службі, йдеться у дописі. Зокрема, 10 років виконував завдання у роті охорони Штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України. У 2017-2018 роках він був у зоні бойових операцій, 2025 — знову вирушив на фронт.
Чоловік служив у складі 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади, був старшим солдатом, першим стрільцем аеромобільного відділення.
Загинув захисник 3 березня 2025 у Суджанському районі Курської області РФ.
Олександр Томченко

55-річний Олександр Томченко був жителем Жмеринки. До повномасштабної війни чоловік працював слюсарем на КП "Жмеринкаводоканал". З липня 2024 року він став на захист України, служив у складі 117 окремої важкої механізованої бригади, воював на Донеччині.
З 17 листопада 2024 року захисник вважався безвісти зниклим. Нещодавно підтвердився факт його загибелі в Новоєлизаветівці Покровського району. Про це стало відомо, коли у листопада 2025 Україна провела чергові репатріаційні заходи та повернула тіла 1000 загиблих.
В Олександра Томченка залишилися дружина і троє дітей.
Віталій Ксенчин

41-річний Віталій Ксенчин був жителем Жмеринки. Після закінчення місцевого ліцею №6 навчався у Жмеринському вищому професійному училищі. Працював монтером колії на колійно-машинній станції. З дружиною виховував двох дітей.
Чоловік пішов захищати Україну у березні 2024 року. Після навчання проходив службу на Сумщині, а згодом брав участь у Курській операції, виконуючи завдання як сапер.
З 21 грудня 2024 року Віталій Ксенчин вважався безвісти зниклим. Нещодавно стало відомо, що того дня військовий загинув поблизу населеного пункту Черкаська Конопелька Курської області РФ під час виконання бойового завдання.
Юрій Войціцький

Капітан Юрій Войціцький (1966 року народження) був жителем Гайсина. Офіцер відділення обробки радіолокаційної інформації помер 9 грудня 2025 року під час проходження військової служби у місці тимчасового базування в/ч А 5210 на Дніпропетровщині.
Аркадій Біндюков

Аркадій Біндюков (1976 року народження) був жителем Тульчина. Закінчив Тульчинський технікум ветеринарної медицини. Працював землеміром у міській раді. З дружиною виховував доньку. До мобілізації тривалий час працював у Києві на будівництві.
Солдат служив гранатометником 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону.
Загинув Аркадій Біндюков 5 грудня 2025 поблизу населеного пункту Варачине Сумської області.
Сергій Ростківський

Сергій Ростківський на псевдо "Ростік" народився 24 вересня 1992 року у селі Держанівка Вінницької області. У Вінниці він закінчив загальноосвітню середню школу №13, Вище художнє професійно-технічне училище №5 та Вище професійне училище №11, де опанував спеціальність автомеханіка. Чоловік працював у сфері послуг з догляду за автомобілями.
Сергій добровільно пішов захищати країну у 2022. Він воював у лавах 47 окремої інженерної бригади. На посаді сапера інженерно-саперного відділення виконував завдання з облаштування мінно-вибухових загороджень, здійснював розвідку територій, замінованих військами РФ. Серед бойових шляхів були Бахмут, Авдіївка, Куп'янськ.
Загинув Сергій Ростківський 6 грудня поблизу села Гусинка Харківської області.
Олексій Чорнонос

Олексій Чорнонос був жителем села Скоморошки Оратівської громади. Служив на посаді водія-сапера інженерно-саперного відділення. Захисник загинув у районі населеного пункту Шевченко на Покровському напрямку під час виконання бойового завдання.
Максим Посвалюк

28-річний Максим Посвалюк був родом із села Миколаївка Херсонської області. У 2022 році його родина пережила російську окупацію. З-під окупації родина виїхала до Жмеринської громади на Вінниччині, де вже проживали їхні близькі. Батько Максима разом із дружиною оселилися в селі Мартинівка, а Максим — у Браїлові.
У 2024 році він добровільно підписав контракт і вступив до лав морської піхоти, у військову частину А2407. Воював на Донецькому напрямку.
8 грудня росіяни вдарили "шахедом" по будинку поруч, де ночували українські військові — у районі населеного пункту Софійно-Лиман Краматорського району. Максим разом з іншими бійцями почав рятувати побратимів, які опинилися під завалами. У цей момент відбувся повторний удар. Максим Посвалюк загинув, рятуючи інших.
Олександр Хомюк

Олександр Хомюк народився 16 жовтня 1978 року у Гавришівці. Ріс у багатодітній сім’ї: мав трьох братів і сестру. Після школи вивчився на тракториста у Гущинецькому вищому професійному училищі. Чоловік працював у сільськогосподарському виробництві трактористом, виховував сина.
Україну захищати Олександр пішов у лютому 2023 року. Він боронив державу у лавах 21 окремої механізованої бригади, відповідав за доставку вантажів, перевозив побратимів, евакуйовував поранених.
Військовий загинув 8 квітня 2024 року поблизу села Терни Краматорського району Донецької області.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
