У селі Біла Ямпільської громади майже чотири роки працює волонтерський осередок "Біляночки". 25 жительок села плетуть для оборонців маскувальні сітки, готують тушкованки та збирають гроші, аби закривати потреби. Від початку повномасштабного вторгнення РФ волонтери із Вінниччини сплели вже понад 550 сіток, які передали на фронт.
До Міжнародного дня волонтера — історія благодійників із села Біла в матеріалі Суспільного.
"Ми з самого початку війни тримаємося разом. Нас небагато, але кожна робить те, що може. Ніхто не стоїть осторонь. "Біляночок" не було би без наших односельчан, земляків, уродженців села та благодійників, які надсилають нам донати, підкладають плече допомоги у скрутні дні, забезпечують коштами, матеріалами, продуктами та іншим".
Волонтерський осередок у Білій працює від початку повномасштабного вторгнення РФ, розповіла очільниця Оксана Лісник. У команді — 25 жінок із громади, які допомогають українським військовим у вільний від роботи та домашніх справ час.
"Біляночки" починали з тушкованок: військові просили надсилати їжу, бо у перші місяці вторгнення її не вистачало, розказала Лісник.
"За кілька днів ми організували збір коштів, закупили м’ясо, банки, кришки й почали крутити перші партії тушонки. Працювали з ранку до ночі: закрутити, відвезти до автоклава, забрати, облікувати, передати волонтерам. Переломним став момент, коли до справи долучився Сергій Олійник зі своїм великим, майже на 200 банок, автоклавом. Без нього не потягнули б".
Гроші на м'ясо та інгредієнти на тушкованки збирали на благодійних ярмарках: волонтерки їздили до центру громади у Ямполі та торгували печеними солодощами. Пізніше донати на ярмаках також збирали, аби закривати збори військовим.
"Потреби змінилися на генератори та тепловізори. Запити були постійними, і з 2023 року ми почали оголошувати та закривати збори, робити самостійно відправки землякам на передову", — пояснила очільниця волонтерського осередку Оксана Лісник.
Збори волонтерки із Білої закривають й досі: нещодавно за тиждень зібрали 30 тисяч гривень на пластик для саперної лабораторії 59 окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка, яка базується на Вінниччині.
Найбільший пласт роботи "Біляночки" приділяють маскувальних сіткам, які плетуть майже чотири роки. Волонтерки виготовляють їх у місцевому Центрі культури та дозвілля тричі на тиждень. За словами Оксани Лісник, загалом сплели 557 маскувальних сіток, ще десять замовлень — у черзі на виготовлення.
За один день жінки можуть сплести від двох сіток.
"Запити на сітки нескінченні. Працюємо з ямпільським волонтерським зібраннями "Повернись живим" та "Джерела Перемоги", з місцевими волонтерами, з родинами військових та інші. Коли є лишки — передаємо далі, бо всі ми працюємо на одну справу".
Основи та сітки та матеріали для в'язання купують, також замовляють матеріал спанбонд — легке водонепроникне агроволокно. Більшість готових виробів мають довжину три метри, найбільші сітки робили на 12 метрів, розповіла Лісник.
"Великі сітки надто важкі. Ми купуємо основи три метри довжиною, тому користуємося принципом: замала — зв’яжи дві докупи, велика — розріж".
Гроші на матеріали волонтерки збирають у соцмережах на картку, в також через скриньку пожертв у магазині в селі Біла. Кошти дають не лише дорослі, а й діти. Оксана Лісник розповіла Суспільному про восьмирічного Богдана: хлопчик щоразу залишає на ЗСУ решту від покупок, волонтерів це розчулює.
Мотивують працювати далі українські військові, які дякують за допомогу, а за нагоди навідують волонтерок. Також у приміщенні, де плетуть сітки, жінки повісили два прапори 95 окремої Подільської десантно-штурмової бригади, які їм подарували бійці, аби нагадувати собі, заради кого вони працюють.
