У Немирівській лікарні на Вінниччині безкоштовно надають комплексну допомогу рідним загиблих захисників і захисниць за 22 пакетами медичних послуг Національної служби здоров'я України. З людьми працюють терапевти, неврологи, реабілітологи, психологи і психотерапевти.
Про це Суспільному розповіла гендиректорка закладу Олена Верлан-Кульшенко.
"Усі послуги покриває НСЗУ. Заклад має 22 пакети із виключенням 2 пакетів — зубопротезування, зуболікування. Переживши величезний стрес, у них загострюються хвороби. Переважно це допомога терапевтичного спрямування, серцево-судинні захворювання, неврологічні захворювання, безсоння, консультації психіатра, психолога, реабілітаційні заходи. Є ті, які отримують найважчі захворювання — онкологію", — сказала Олена Верлан-Кульшенко.
За її словами, від початку року у них пролікувалися 54 людини, котрі втратили на війні своїх рідних.
Пацієнти з гіпертонією, проблемами з серцем, неврологічними розладами у лікарні — не рідкість. Усі вони одну спільну причину: сильний психологічний стрес через втрату близької людини на війні. Про це розповіла завідувачка терапевтичного відділення Тетяна Константінова.
"Якщо людина реагує на щось — відповідно реагують судини, тиск підіймається. Тоді голова, серце починають боліти. Страждають всі органи. Переважно у нас лікуються хворі з гіпертонічною хворобою серця. Такі хворі потребують різної допомоги — не тільки терапевтів і кардіологів. Ними займаються і реабілітологи, психологи", — сказала Тетяна Константінова.
Неврологічне відділення лікарні також приймає пацієнтів із найважчими наслідками стресу: інсультами та порушеннями мозкового кровообігу.
"Інсульти, ішемічні хвороби головного мозку, хронічні порушення мозкового кровообігу. В цих людей вони були й раніше, можливо, але з горем у родинах усі проблеми погіршуються. Позачергово вони мають лікування. В більш комфортних умовах і медичних палатах, де мало розміщено — розповіла завідувачка неврологічного відділення Леся Пилипенко.
Важливу роль у відновленні відіграє фізична терапія, сказав фізтерапевт Михайло Чуб. За його словами, м'язові блоки та болі в спині – це також наслідок постійного напруження та тривоги.
"Остеохондрози поперекового або попереково-грудного відділу хребта. Він пов'язаний із серцевою діяльністю. Люди хвилюються за рідних, і переважно є проблема з грудним відділом хребта. Бачимо скутість м’язів. До кожного індивідуально підходимо, бо можуть грижі бути, протрузії", — сказав Михайло Чуб.
Допомогти пройти через жалобу — завдання психологів.
"Горювання — природний процес. Прийняття, тривога, депресія і звикання до того, що відбулося. І жити далі. Не всім треба допомога психолога. Добре.ю що людина сама здатна проживати ці етапи, треба просто бути поруч комусь. Рідним, наприклад. А коли людина не справляється, як-от довго засіла на етапі депресії, то допомагаємо прожити ці емоції, а не замовчувати їх", — сказала психологиня Алла Коваль.
Серед пацієнтів лікарні — Ірина Гуменюк із села Сутиски. Жінка третій рік бореться з онкологією. Рак їй діагностували після смерті сина на війні. Її Павло був артилеристом. Загинув у квітні 2023 року. Окрім онко, Ірина має ще інші проблеми зі здоров'ям.
"У квітні поховала сина, а в листопаді в мене вже була перша хіміотерапія. Одразу 3 стадія. Сильний стрес був, тяжко було, сльози постійно... Постійні думки... Серце, тиск почав стрибати, голова почала сильно боліти. Треба пройти курс лікування", — сказала Ірина Гуменюк.
Її сусідка по палаті — Галина Желепа. За словами жінки, вона в лікарні частий гість. Війна забрала її 23-річного сина Богдана — 26 квітня 2022 на Донеччині.
"Син загинув, проблеми великі зі здоров'ям: і з серцем, і зі спиною. То я частий гість тут. Мене тут всі знають. Я скільки тут — лікують, відправляють і на масажі. Думала: не ходитиму після похорону — такі проблеми були, грижі, ходити не могла. А тоді лягла сюди, крапали, кололи, і слава Богу", — розповіла Галина Желепа.
60-річна Інна Куцак із Вінниці потрапила до Немирівської лікарні з гіпертонічним кризом. У 2014 році вона поховала сина-добровольця Сергія Ар’янова. Відтоді її здоров'я похитнулося.
"Гіпертонічний криз, тиск високий. Тахікардія, болі в серці. Цукор скочив, діабет 2 типу доєднався. Суглоби... Ваги набралася через нерви. Стабілізували стан пігулками і крапельницями. Трошки заспокоїлася", — розповіла Інна Куцак.
65-річна Людмила Ліщук втратила старшого сина на війні ще у 2014. Щоб впоратися з горем втрати, стала волонтеркою. Але власне здоров'я дало збій.
"Шостий день тут. Потрапила сюди як мама полеглого захисника. Ставлення лікарів чуйне, з душею ставляться до такої категорії. У будь-яку лікарню в області немає такого, щоб прийшов, розказав свої проблеми, показав посвідчення — і до тебе так поставилися належно, як тут. Півтора року тому потрапила в аварію, вертаючися від хлопців з передової. Ребра самі по собі загоїлися. Коліно і ребра поламані були. Тут мене оперували", — розповіла Людмила Ліщук.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
