Україна вже багато років залишається найбільшим експортером меду в Європі. Торік за кордон було поставлено майже 86 тисяч тонн продукції. Водночас для самих бджолярів кожен сезон має свої виклики. Яким видався 2025 рік для пасічників, наскільки рентабельною залишається галузь та що впливає на формування цін — розповів пасічник зі Жмеринки Олександр Дуднік, який понад 30 років займається бджолярством.
Невдалий сезон через примхи погоди
За словами Олександра Дудніка, цей рік для пасічників був непростим. На врожай вплинули весняні заморозки, які пошкодили акацію, а також дощі й холодні ночі.
"Фактично першу викачку меду вдалося зробити лише після цвітіння липи. Урожай зібрали потрошку, і в цілому його виявилося значно менше", — пояснив пасічник.
Невелике підсилення може дати цвітіння соняшнику, однак загалом сезон залишається слабким.
На своїй пасіці пан Олександр утримує 60 бджолосімей. Однак після зими вдалося зберегти не всі: близько 15–20 сімей загинули.
"Таке трапляється майже щороку, хоча бувають і кращі роки", — сказав бджоляр.
Ціни на мед у 2025 році
На ринках Вінниччини літр меду нині коштує від 120 до 350 грн. Проте для пасічників ключовим орієнтиром є ціна, яку пропонують оптовики.
"Цього року оптові закупівельники пропонують 70–75 грн за кілограм. Від цієї ціни ми відштовхуємося, формуючи вартість у роздріб", — пояснив Дуднік.
У регіоні він співпрацює з компанією "Поділля МЕД", яка закуповує продукцію та іноді пропонує вищу ціну за більші обсяги.
Рентабельність пасік
За словами бджоляра, щоб пасіка почала приносити дохід, достатньо 20–30 бджолосімей. Проте рентабельність залежить не лише від меду.
"Крім основної продукції, можна отримувати прибуток від воску, прополісу, пилку, маточного молочка, трутневого гомогенату чи настоянок. Це вже залежить від того, наскільки пасічник готовий працювати", — зазначив він.
Собівартість бджолярства зростає через подорожчання вощини, інструментів, ліків та обладнання. Ці витрати не завжди враховуються у фінальній ціні меду, адже пасічники орієнтуються насамперед на оптові закупівельні ціни.
Загрози для бджіл
Серед найбільших викликів — інтенсивне землеробство та хімізація полів. За словами Дудніка, у його регіоні серйозних випадків отруєння бджіл не було, однак в інших областях пасічники регулярно скаржаться на використання агрохімії.
"Багато залежить від того, коли саме обробляють поля. Якщо робити це вночі чи рано-вранці, шкода для бджіл значно менша", — пояснив він.
Для пана Олександра бджільництво — не бізнес, а сімейна традиція:
"Цим займався мій дід і батько. Я почав пізніше, вже після 40 років, і зараз допомагає мій син. Це справа душі й продовження родинної справи".
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
