У Вінницькій громаді працюють над покращенням стану річок, ставків та озер. До кінця року планують реалізувати низку екопроєктів за кошти міського бюджету та грантів ЄС. Основна увага — малим річкам, які забруднюються через вигрібні ями, поверхневі стоки та порушення прибережного режиму. Паралельно в місті ведеться просвітницька робота серед населення — від дитсадків до студентів.
Про це в етері Українського радіо Вінниця розповіли директорка Департаменту відновлення та розвитку ВМР Ольга Ремешевська та начальниця відділу екологічної політики Світлана Юзвак.
Який стан водних об'єктів у межах громади?
Як пояснила Ольга Ремешевська, основною водною артерією громади є річка Південний Буг — її довжина в межах Вінниці становить 14 км. Протяжність малих річок — понад 109 км. Крім того, після приєднання сільських територій громада має 125 ставків, які були проінвентаризовані департаментом економіки та інвестицій.
"Ми поступово формуємо алгоритм дій щодо обстеження та покращення екологічного стану цих водойм", — розповіла Ремешевська.
Що забруднює воду найбільше?
За словами Світлани Юзвак, найбільше на якість води впливають:
- поверхневі стоки,
- вигрібні ями, облаштовані з порушеннями,
- несанкціоновані врізки у водовідвідні системи.
"Із вигрібної ями під час дощу нечистоти можуть потрапити у річку — разом із нітратами та фосфатами. Це призводить до появи кишкової палички, а далі — до загроз здоров’ю", — пояснила екологиня.
Які дії в разі порушень?
Хоча департамент не має контролюючої функції, він проводить комісійні обстеження спільно з Держекоінспекцією, лабораторним центром МОЗ та муніципальною вартою.
Порушникам у прибережних зонах виписують приписи. Штрафи — від 350 до 1650 грн.
Чому важлива прибережна захисна смуга?
Це — 25 метрів від урізу води, де заборонено:
- розорювати городи,
- складувати гній,
- вивозити сміття.
Ці обмеження — ключ до збереження якості води.
Як ведеться просвітницька робота?
За словами Ольги Ремешевської, це один із ключових напрямків "Зеленого курсу Вінниці", затвердженого у 2022 році. Роз’яснення правил поводження з відходами проводяться на всіх рівнях — від дитсадків до студентської молоді.
"Ми поєднуємо прибирання прибережних територій із навчальними лекціями про водні об’єкти та шкоду, яку їм завдає людина", — сказала вона.
Хто фінансує екопроєкти?
Ремешевська пояснила, що проєкти фінансуються з кількох джерел:
- міський бюджет,
- грантові програми ЄС,
- екологічний фонд,
- співфінансування з міжнародними донорами.
Так, місто допомагає лабораторіям із фінансуванням аналізів якості води.
Яка нині якість води?
За словами Світлани Юзвак, офіційно визначити точний бал якості води можуть лише лабораторії, проте загальна тенденція — негативна. Якість води погіршується як у річках, так і у підземних водах.
"Іноді вода настільки забруднена, що в ній забороняють купатися. А це — ризики не лише для відпочинку, а й для здоров’я рибалок, які споживають виловлену рибу", — пояснила вона.
Які проєкти заплановані до реалізації?
У 2025 році реалізують низку екологічних ініціатив щодо малих річок, серед них:
- дослідження стану водойм,
- залучення експертів і громади до розробки бачення розвитку територій,
- очищення русел і берегів.
"Мета — зробити водні об’єкти придатними для рекреації, відпочинку і перетворити їх на цінність для громади", — розповіла Ремешевська.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
