Понад 5 млн кВт-год енергії виробили дві вітрові електростанції у Нижньоворітській громаді Мукачівського району станом на початок 2025 року.
Про це повідомив на своїй Facebook-сторінці голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
В коментарі Суспільному заступниця директора зі зв’язків із громадськістю компанії-виробника Ольга Поштак розповіла, що станом на 1 січня 2025 року перша вітротурбіна від початку функціонування виробила близько 3,62 млн кВт-год енергії, а друга — 1,38 млн кВт-год енергії.
За її словами, вироблених 5 млн кВт-год енергії загалом вистачає для живлення понад 16,5 тис. домогосподарств на місяць.

"Розбудова вітряного парку у Нижніх Воротах — важлива складова стратегії розвитку розподіленої генерації, що зафіксована у нещодавно прийнятому енергетичному паспорті краю", — зазначив Мирослав Білецький.
Голова ОВА також додав, що Нижньоворітська ТГ та підприємство, яке встановило вітряки, уклали договір про соціальне партнерство, який передбачає, що 3% від продажу електроенергії спрямовуватимуть на соціально-економічний розвиток громади.
Загалом планують встановити на території цього вітропарку 16 установок загальною потужністю 80 МВт.

Що відомо
У серпні 2024 року на території Нижньоворітської громади запустили першу в області вітрову електростанцію. Компанію, яка займається виробництвом і встановленням вітряків, релокували на Закарпаття із Краматорська Донецької області.
Будівельні роботи цього вітряка розпочали наприкінці літа 2023 року, на початку 2024 року завершили монтаж турбіни. Після цього проклали 20 кілометрів електромереж, аби підключити вітряк до загальної мережі.
Друга вітротурбіна розпочала генерувати електроенергію наприкінці листопада 2024 року.
Що кажуть екологи про встановлення вітроелектростанцій в гірських масивах
На думку кандидатки біологічних наук доцентки кафедри зоології УжНУ, експерт-екологині ГО "Екосфера" Оксани Станкевич-Волосянчук, що вітропарк "Островський" у Нижньоворітській громаді не несе загрози для екології, адже ВЕС не розміщені у високогір'ї.
За її словами, реалізовані проєкти ВЕС у сусідній Львівщині: ВЕС Старий Самбір 1 (13,2 МВт), ВЕС Старий Самбір 2 (20,7 МВт), Орівська ВЕС (54 МВт). Ці ВЕС мають до десятка вітроустановок, не більше. Перші дві ВЕС розташовані на пагорбах над м. Старий Самбір (висота понад 400 м над р. м., а Орівська ВЕС — на висоті понад 700 м над р. м. над с. Орів
Оксана Станкевич-Волосянчук зауважує, що проєкти з розвитку вітроенергетики, які плануються до реалізації на Карпатському високогір’ї, на думку переважної більшості моїх науковців, є надзвичайно загрожуючими для природи і кліматична користь від них не виправдовує втрат, який зазнає довкілля.
Екологиня наголошує, ці проєкти не підтримуються жодною зі знаних та впливових природоохоронних організацій в Україні. Адже головною метою розвитку відновлювальних джерел енергії є збереження природи та клімату, а не знищення природних екосистем, які забезпечують нам цілком безкоштовно цілий ряд екосистемних послуг, зокрема кліматичних. Високогір’я Українських Карпат є важкодоступним, облаштування будівельних майданчиків на високогір’ї потребує спеціального прокладання доріг до полонин, часто, через заповідні території, зокрема на Полонині Рівна (заказник загальнодержавного значення "Тур’є-Полянський") та на Верховинському Вододільному хребті (заказник місцевого значення "Привододільний"), завдаючи шкоди охоронюваним об’єктам природно-заповідного фонду.
"Скажу більше — високогір’я Українських Карпат захищене Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенція) та Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і їхніх природних середовищ існування (Бернською конвенцією), як середовище для субальпійських видів рослин, оселищ, тварин та екокоридори для їхньої міграції. При достатній кількості в Україні трансформованих і деградованих ландшафтів, немає потреби перетворювати на промислові майданчики найцінніші високогірні ландшафти, де вирує дике життя з обмеженою присутністю людини. Не даремно в сусідній Словаччині високогір’я цінується як ресурс для розвитку екотуризму та охорони природи і на цих територіях проєкти з вітроенергетики не реалізовуються", — каже Оксана Станкевич-Волосянчук.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok