Вимушена переселенка із Горлівки Катерина Сіваш під час повномасштабної війни з родиною переїхала в Ужгород. Тут вступила до університету у 36 років. Наразі вона студентка другого курсу факультету суспільних наук УжНУ. Жінка вибрала спеціальність "Соціальна робота".
Катерина Сіваш — студентка другого курсу факультету суспільних наук УжНУ. Жінка розповідає, що вступила до вишу у 36 років.
"Я думала закінчити курси психолога. А тут мені запропонували "Соціальну роботу" і я пішла. Вчуся на контракті зараз. Не добрала бали, але вступила", — розповідає Катерина Сіваш.
"Ми познайомилися з Катею ще до вступу в університет. Нас запросили в проєкт «Вільна» від організації ООН фонду народонаселення, ми там познайомилися з Катею, вона там працювала як волонтерка в ГО "Неємія". Вона виявила велике бажання ще на тому етапі вступити до нас. Ми їй запропонували, що у нас є така спеціальність як "Соціальна робота", все розповіли про неї, сказали:"Готуйся, вчися", — додає академнаставниця курсу Вікторія Рюль.
Родина Каті — мама і сестра — двічі вимушені переселенці. Жінка 23 роки прожила у Горлівці Донецької області.
"Коли у 2014-му році розпочалася війна в Горлівці, ми виїхали до бабусі в Майорськ. Ми там були довгий час. Бабусі було 90 років. Потім мене вивезли в Бахмут, бо я там не могла знаходитися. Там почали зривати мости і мене від нервового напруження всю колотило", — каже Катерина Сіваш.
Жінка розповідає, що з дитинства хворіла на ДЦП і до 11 років нічого не могла робити без маминої допомоги. У навчанні Каті допомагають однокурсники і викладачі, за потреби надають додаткові консультації. Вдома до пар допомагає готуватися мама. Завдяки цьому дівчина успішно склала уже дві сесії.
"У мене автоматом було все. Мені однокурсниці допомогли і у мене виходить тільки одна перездача була зі вступу до спеціальності", — зазначає Катерина Сіваш.
"Ми намагаємося зробити все, щоб їй було легше, і допомагаємо їй по можливості. У неї є якась така любов до людей, Катя з усіма спілкується, вона всім щось розповідає, легко вийде на контакт з людиною", — розповідає староста групи Софія Чобаня.
"Вона добра, привітна, завжди усміхнена, завжди намагається бути в хорошому настрої, завжди щось розповідає, хоче поділитися якоюсь історією зі свого життя. Така вона дуже відкрита дівчина і це те, що мені в ній подобається — вона завжди позитивна", — додає однокурсниця Катерина Старцун.
За семестр навчання Катя платить 14 100 гривень. Із оплатою допомагають мама та друзі. Катя ж має підробіток у ГО "Неємія".
"Із Катею ми познайомилися ще у 2023 році, вона приходила сюди допомагати волонтерити. І уже другий рік Катя працює у нас в "Неємії", допомагає і в прибиранні, і в школі я залучаю її. Вона може залишитися з дітьми. Катя дуже добра, дуже відповідальна, приходить щодня, не запізнюється, завжди рада усім допомогти. Вона чітко знає, що їй потрібно робити і завжди відгукується, якщо комусь треба допомога", — розповідає соціальна працівниця ГО "Неємія" Злата Шпінь.
Про те, чому обрала для себе саме "Соціальну роботу", Катя каже так: "Соціальна робота — тому що я можу комунікувати з людьми, тому що вона мені пригодиться".
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads
