Уперше у внутрішньому дворі Мукачівського замку проводять археологічні розкопки. Про це Суспільному розказав доцент кафедри археології, етнології і культурології Ужгородського національного університету Володимир Мойжес.
За словами Володимира Мойжеса, археологам під час розкопок в Мукачівському замку вже вдалося знайти фрагмент середньовічної шпори, наконечник арбалетної стріли та частину стіни.
"З індивідуальних знахідок у нас є фрагмент середньовічної шпори, попередньо ми її датуємо 15-м століттям. Ще у нас є наконечник арбалетної стріли, так званий "болт", в гарному стані, який теж може датуватися 15-16-м століттям. Ми знайшли невелику пряжку залізну і багатий керамічний матеріал. Переважно це частини горщиків, глечиків 17 століття. Також фрагменти кахлі. Зокрема фрагмент кахлі, покритий зеленою глазур’ю, орнаментований. Наше завдання дізнатися яка тут стратиграфія, тобто залягання культурних шарів і яка потужність культурного шару", — розповідає Володимир Мойжес.
У музеї замку зберігаються експонати, які знайшли поблизу замкової гори. Найдавніші із часів палеоліту. Сама ж територія фортеці за словами наукового співробітника Мукачівського історичного музею Олександра Цільо, досі не досліджувалася. Археологічні роботи у дворі замку проводять уперше, розпочали їх 20 серпня. Розкоп зробили на території газону. Його площа приблизно 16 квадратних метрів.
"Мукачівський замок в археологічному плані недосліджений. Експедиція Ужгородського національного університету почала минулого року досліджувати один об’єкт у рові. А цього року ми вирішили досліджувати верхній замок Мукачівського замку, верхню частину, оскільки він вважається найбільш ранньою, найбільш перспективною частиною до визначення дати першої забудови замкової гори", — каже доцент кафедри археології, етнології і культурології УжНУ Володимир Мойжес.
"Замок почав будуватися із верхньої частини цієї гори. Це є скельна порода андезитова. І будувався він згори вниз. І тому сама матеріальна культура давня знаходиться на цій території. Якраз вона і досліджується зараз", — додає Олександр Цільо.
У розкопках беруть участь співробітники УжНУ, студенти та волонтери. Серед останніх архітектор Андрій Луца.
"Для наших проєктів, щоб вони були кращі для сучасності, то нам треба краще розбиратися у контексті історичному. Тому мені дуже цікаво було прийти і долучитися до такого проєкту", — розповідає Андрій Луца.
Археологічні роботи не вплинули на графік роботи Мукачівського замку. Туристи, які в ці дні приходять сюди, мають можливість побачити як працюють археологи.
"Цей замок вважається одним із наймогутніших замків у Центральній Європі. Точної дати нема, але кінець 9-го століття підходить до виникнення цієї фортеці. А далі він розбудовувався аж до кінця 17 століття", — розповідає Олександр Цільо.
За словами Володимира Мойжеса, розкопки триватимуть до кінця місяця. Станом на 29 серпня археологи заглибилися у розкопі на 2 метри і виявили частину стіни, а також знайшли старовинну монету.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads