106 бригад екстреної медичної допомоги працюють у Закарпатській області. Про це Суспільному повідомили у пресслужбі обласного центру екстреної меддопомоги.
Одна із підстанцій Закарпатського центру екстреної медичної допомоги розташована у Великому Березному і має два підрозділи.
"Є у нас пункт постійного базування село Костринська Розто́ка і пункт базування село Ставне. Чисельність нашого колективу 32 людей. З них троє лікарів 15 фельдшерів і всі інші водії. Ми відповідаємо за територію колишнього Великоберезнянського району. Радіус обслуговування близько 30-ти кілометрів", — розповідає в.о. старшого фельдшера Великоберезнянської підстанції Павло Дранчак.
В.о. старшого фельдшера Великоберезнянської підстанції Павло Дранчак. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
Руслан Малеш фельдшер із медицини невідкладних станів, у складі бригади екстреної допомоги працює 10 років.
"Зранку, коли ми заступаємо на зміну, кожен фельдшер заходить у машину і перевіряє апаратуру. Дефібрилятор, наявність кисню, кардіограф, сумку виїзної бригади", — зазначає Руслан Малеш.
Фельдшер Руслан Малеш. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
Павло Дранчак розповідає, що за добу на Великоберезнянську підстанцію надходить у середньому від 10-ти до 15-ти викликів.
"Наш район — це в основному гірська місцевість. Специфіка в тому, що десь може бути доїзд важкий, десь доводиться іти пішки далеко, доставляти хворого до машини", — каже Павло Дранчак.
Іван Керецман тринадцятий рік працює водієм Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги. Загалом має 46 років стажу за кермом.
Водій "швидкої" Іван Керецман. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
"Часто доводиться їздити поганими дорогами. Особливо взимку дуже важко. Тут хоча б трохи дороги розчищають. А вгорі є такі села як Загорб, Жорнава, як на Стужицю їхати там треба повертати вгору. Там машина не доїжджає", — розповідає Іван Керецман.
За словами Павла Дранчака, серед випадків коли викликають швидку: ДТП, укуси ос, шершнів та змій.
Дороги у гірських селах Закарпаття. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
"ДТП бувають, у нас гірська дорога із серпантинами, важкими ділянками дороги. Під час заготівлі дров бували випадки, коли травмувалися люди, бували летальні випадки. Були переломи. І такі випадки, що ми 2-3 години добиралися до хворого і то всюдиходами. Чому я вибрав таку професію? Завжди мріяв допомагати людям. Рятувати життя і плюс наша специфіка роботи — це екстрим і нові емоції", — зазначив Павло Дранчак.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads
