25 червня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Україна виконає 11 пропозицій Угорщини стосовно національних меншин. Вимоги Угорщини насамперед стосуються захисту прав угорської національної меншини, яка проживає на території Закарпатської області.
За даними журналістів видання "Європейська правда", вимоги угорського уряду передбачають "визнання усього Закарпаття "традиційно угорським". Йдеться про те, щоб Україна автоматично визнала "традиційно угорськими" усі населені пункти Закарпаття, навіть ті, в яких угорці історично ніколи не жили.
Як зазначає "ЄП", уряд Віктора Орбана вимагає скасувати норми про 10%.
"В Угорщині посилаються на те, що загалом у Закарпатській області за переписом 2001 року та попередніх років частка угорців складала понад 10%. Крім того, в уряді Орбана вимагають скасування норми про 10% у принципі. Тобто якщо хоч скількись представників угорської меншини жили у певному місці традиційно, то це "угорська" територія", — йдеться в матеріалі.
Угорщина також вимагає, щоб в усіх населених пунктах області дорожні знаки дублювалися двома мовами.
"Наразі кількість угорськомовних українців у населених пунктах Закарпаття є відносно невеликою. Проте в документах, які Угорщина передала Україні, написано, що саме цей пункт є для угорської сторони критичним, і без його вирішення жодні інші поступки України не мають значення", — розповів журналіст "ЄвроПравди" Сергій Сидоренко.
За даними "ЄП", ще однією пропозицією угорського уряду є те, щоб на українських обраних посадовців не поширювалася вимога про знання української мови. Йдеться зокрема про те, щоб посадовці, наприклад, на сесії Закарпатської обласної ради, або Берегівської, Хустської чи Ужгородської районних рад, як вимагає Будапешт, могли розмовляти на сесії державного органу угорською мовою.
Закон про нацменшини
Верховна рада ухвалила законопроєкт №9610 про національні меншини 21 вересня 2023 року. Президент Володимир Зеленський підписав документ в листопаді.
Згідно з новим законодавством, розробляється методологія використання мов нацменшин у певних регіонах, а також забезпечується можливість використання мов нацменшин у сфері реклами, під час здійснення публічних, культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів, надання екстреної допомоги, надання допомоги та захисту жертвам домашнього насилля, догляду в будинку-інтернаті для літніх громадян.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads
