32% суддів першої інстанції у Закарпатській області є недоброчесними. Такі результати аналізу кампанії "Чесно. Фільтруй суд!", презентованого 7 жовтня. Ці судді порушили щонайменше один критерій доброчесності, тобто виносили сумнівні рішення, мають непрозорі статки, причетні до кримінальних правопорушень чи корупції, не дотрималися норм професійної етики або ж порушували права людини.
Всього аналітики кампанії проаналізували 91 суддю першої інстанції Закарпатської області, 29 з яких не відповідають критеріям доброчесності, згідно з методологією руху.
Найбільше суддів Закарпатської області порушили критерій прозорості статків – 19 осіб. Найпоширенішими серед фактів недоброчесності, виявлених під час аналізу, стали розбіжності у майнових деклараціях суддів або ж відсутність у деклараціях інформації щодо нерухомості, у якій можна проживати.
Наприклад, суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Сергій Рейті у своїй декларації за 2018 рік не зазначив відомості про наявність у судді чи його родини права власності чи права користування на нерухоме майно, у якому можна постійно проживати. В свою чергу законодавство зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування.
Три судді першої інстанції Закарпатської області порушили критерій непричетності до ухвалення сумнівних рішень. Серед них – суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Володимир Моніч. За інформацією офіційного веб-сайту Вищої ради правосуддя, у 2007 році було ініційовано звільнення судді Монича з посади у зв’язку з порушенням присяги за наслідками постановлення суддею ухвали, якою було задоволено клопотання про забезпечення позову та заборони голові Верховної Ради України Олександру Морозу опублікувати Закон України “Про Кабінет Міністрів України”.
Відповідно до довідки Вищої ради правосуддя, чинне законодавство України не надає право жодному суду постановляти судові рішення, які забороняють посадовим особам та державним органам здійснювати їх повноваження, що визначені Конституцією України. Проте, суддю не звільнили, — зазначають представники "Чесно".
Ще двоє суддів причетні до порушення прав людини. Зокрема, йдеться про суддю Іршавського районного суду Закарпатської області Івана Марковича. Згідно з рішенням Першої дисциплінарної палати, суддя Маркович постановив ухвалу, якою безпідставно лишив позовну заяву без руху у зв’язку з несплатою судового збору та надав строк для усунення недоліків. Суддя Маркович, не переконавшись у своєчасному надісланні та отриманні позивачем копії ухвали суду, визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачу, чим фактично відмовив особам у доступі до правосуддя.
Троє суддів причетні до порушення норм професійної етики. Одним з них є суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дмитро Іванчулинець. Відповідно до висновку Громадської ради доброчесності, згідно з інформацією зі суддівського досьє, колишня дружина судді зверталася у поліцію через те, що він її "ображав і штовхав". Подібна поведінка суперечить високим стандартам, встановлених Кодексом суддівської етики. Також згідно з даними суддівського досьє, суддя неодноразово ухвалював судові рішення за відсутності на робочому місці, що також є порушенням норм професійної етики.
Ще троє суддів порушили критерій непричетності до корупційних та інших кримінальних правопорушень. Йдеться, про суддю Рахівського районного суду Закарпатської області Івана Тулика. Як з’ясувало слідство, він нібито вимагав від місцевого жителя 10 тис. грн за ухвалення судового рішення на його користь. Детективи Національного антикорупційного бюро України спільно зі співробітниками Служби Безпеки України викрили суддю в момент нібито отримання неправомірної вигоди.
Нагадаємо, кампанія "Чесно. Фільтруй суд"! збирає інформацію за власною методологією з відкритих загальнодоступних джерел та не стверджує про вчинення особою правопорушення або її вину. Висновки про недоброчесність суддів є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів.
