Михайло на позивний "Малиш" — механік-водій БМП гірсько-штурмового підрозділу 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Чоловік родом з міста Ужгород. До війни він мав цілком цивільну професію — працював у піцерії.
Історію Михайла розповіли на сторінці Закарпатського легіону у Facebook.
За словами військового, його підрозділ воював на різних напрямках, проте зараз — найважче.
"Росіяни чекають нас, знають, що ми будемо вибивати їх саме в цьому місці. Вони тут давно, серйозно закріпилися і все замінували. Перед кожним штурмом наші розвідники обстежують потрібний напрямок і дають необхідну інформацію саперам. А ті розміновують територію, створюють проходи різними способами, у тому числі безконтактно — скидають вибухівку з дронів, від якої детонують міни. Тому стараємося прориватися, хоча дається це нелегко. Так, контрнаступ іде не так швидко, як хотілося б. Але це тільки початок", — розповів чоловік.
Михайло каже: у росіян більше людей і ресурсів.
"Ми цінуємо людей, не посилаємо їх на забій, працюємо точково, хірургічно. Тоді як росіяни лізуть натовпом і намагаються продавити оборону, не звертаючи уваги на величезні втрати. Чи не боюся я нарватись на міну? Так, людина не знає, де чекає її міна. Але коли поставлена задача — прикрити хлопців, яких сильно кошмарять, то страх забувається. Треба виконати роботу — допомогти своїм, а інше другорядне", — додає військовий.
За словами Михайла, вдома на нього чекають дружина й батьки. Саме заради них чоловік знаходиться зараз у Збройних силах України.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads
