Чотири туристичні маршрути розробили для Синевирської громади. Авторка Мар’яна Місик розповіла: цей проєкт — не тільки про красиві місця, а про історію, духовність, традиції та промисли місцевих жителів. Аби втілити його, — каже вона, — взяли участь у конкурсі Українського культурного фонду та отримали 650 тисяч гривень.За кожним маршрутом можна відвідати до 10 локацій.
"Синевир. Горяни" — під такою назвою вирішила об’єднати авторка проєкту чотири туристичні маршрути. Всі вони розпочинаються з Синевирського перевалу. Тут, зокрема, туристи можуть побачити "Долоню бокораша". Хто вони — бокораші — та чим займалися, — розповідатимуть у "Музеї лісу та сплаву". Відвідувачі зможуть спробувати працювати з інструментами, які використовували бокораші.
"Якщо турист особисто не переживає свій досвід під час екскурсії, то така екскурсія не залишить особливих емоцій, — пояснив учасник проєкту "Синевир. Горяна" Юрій Бабічин. — А ми хочемо, щоб турист хотів знову до нас прийти. Така професія як бокораш уже відійшла у минуле, але досі викликає особливий інтерес. Вони ставали на плоти – "бокори", і по бурхливій течії сплавляли деревину аж до Тиси. Вода була хитка, кидала бокорами в різні сторони. Людям було важко утримуватися на цих плотах".
Включили до маршрутів екскурсію лінією Арпада. На території громади – частина оборонних укріплень, збудована угорськими військами в 1939-44 роках.
"Здали оборонну лінію за декілька днів. Угорці просто втекли, бо Червона Армія дуже добре знала, що в лісах легко оборонятися, але дуже важко наступати. Тобто, цю ліню збудували, але битв тут не було, тому вона дуже добре збереглася до цього часу. На цю лінію приходять подивитися багато угорських туристів", — розповіла Мар’яна Місик.
Синевирська громада – не громада одного озера, — таке завдання було під час створення проєкту, — розповідає Мар’яна Місик. Проте, озеро Синевир все ж у маршрутах є. Бо, каже, всі, хто приїздить до них, має його побачити. Тут будуть проводити екскурсію довкола Синевиру. Віра Нірода розповідатиме легенди: "Молодий вівчар вперше випасав овець, всіх загубив і вирішив тікати до моря. Там він зустрів морське чудовисько, яке було самотнє та запропонувало йому багатство, якщо той залишиться. Але вівчар дуже сумував за рідними горами".
"Стало чудовиську дуже цікаво, в яких краях мешкав той хлопець, — розповіла Віра Нірода. — Прийшло воно підземними ріками, виринуло воно тут своїм оком. І так йому тут сподобалося, що залишилося воно тут жити назавжди. А вночі воно, як колись того хлопця, затягує на дно нашого озера… Я місцева жителька, слухала багато легенд різних і навчилася також багато розповідати, як розповідали колись наші предки".
Для ознайомлення із стравами горян, для туристів будуть проводити майстер-класи. Василина Маркович готує суп, називає його "Полонинський".
"Приготувати його можна як вдома, так і на природі. Зазвичай у нас "Полонинський суп" готували вівчарі. Брали те м’ясо, яке було "під руками", — розповіла жінка. — Замовляють таку страву дуже часто. Є туристи, які декілька раз поверталися, щоб поїсти у нас такий суп "Полонинський"".
Під час створення проєкту провели анкетування серед туристів, екскурсоводів та місцевих підприємців, — каже авторка Мар’яна Місик. Після цього визначали, що включити до маршрутів.
"Турист на нашій інтерактивній карті може сам обрати об’єкт, і ця карта прокладе йому маршрут до цих об’єктів. Кожен об’єкт у нас на карті буде мати чотири позиції: інформація про цей об’єкт, цікаві факти, ідеї для відпочинку та застереження (чого не варто робити на цьому об’єкті). Це потреба туристів – персоналізація самостійних подорожей. Це, можливо, пов’язане з тим, що ситуація така із пандемією, і дуже багато останній рік у нас почали ходити туристи самостійно", — розповіла авторка проєкту.
За словами Мар’яни Місик, сайт проєкту мають запустити до 10 жовтня. Надалі планують додати маршрут "Синевир. Культура". Але вже підготували представлення місцевих пісень.