В історичному центрі Ужгорода на площі Театральній хотіли вирівняти фасад за допомогою пінопласту, а в мікрорайоні Малий Галагов автентичні дерев'яні вікна замінили на пластикові.
Чи погоджували реставраційні роботиРеставраційні роботи — це комплекс заходів, спрямованих на захист, укріплення та відновлення пошкоджених чи втрачених елементів об'єктів культурної спадщини із збереженням їхньої автентичності та первісного вигляду. у профільних структурах читайте та дивіться у матеріалі.
Будинок на площі Театральній розташований в історичному ареалі Підзамкової гори. У 2011 році його внесли до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.
Два роки тому один із співласників будівлі зробив замовлення для розроблення ескізного проєкту ремонту фасаду.
«Зв'язалися із замовником — цей пінопласт було демонтовано, проведено штукатурку. Зараз, наскільки я чую, знову офіційних звернень до нас не було, що там сама рустовка була зроблена теж з пінопласту. Ми звернемося вже до них офіційно листом надати пояснення, тому що в проєкті, який був погоджений, про пінопласт не йшлося, йшлося про штукатурку», — розповів головний спеціаліст відділу збереження архітектурної спадщини Костянтин Куцов.
Начальник управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради Олег Боршовський додав, що дозвіл на роботи від міської ради за адресою площа Театральна отримали. Але використання пінопласту під час реставрації не погоджували.
«Бачу перший етап, коли вони тільки вирівнювали пінопластом, вони то зняли. Тепер другий етап, що вони почали руст робити з пінопласту. Думаю, що відреагує охорона культурної спадщини з департаменту культури обласної державної адміністрації. Щодо заміни вікон, це виключно є порушення. Я розумію, що в людей була необхідність замінити вікна, бо вони вже були старі і там продували і необхідність. Ну, є певний етап і певні механізми, як то все зробити», — розповів він.
До будівель, що розташовані на території історичного ареалу відносять і будинки в районі Малого Галагова. У 2021 році відділ збереження архітектурної спадщини почав збір необхідних документів для внесення будинків до реєстру культурної державної спадщини. А цього місяця на будинку поблизу Липової алеї відбулася чергова заміна автентичних дерев'яних вікон на пластикові.
За словами Костянтина Куцова, щодо цієї будівлі ніхто не звертався, хто там замовник будуть намагатися встановити. Він пояснив, що будь-які роботи в історичній частині міста потребують паспорта фасаду, підписаного головним архітектором міста, та погодження органів охорони культурної спадщини.
Архітектор Петро Сарваш доповнив, що споруди, що відносяться до історичного ареалу міста мають вагоме значення для збереження пам'яті міста.
«Якщо ми не будемо зберігати цю пам'ять, то в нас її не буде, то ми станемо нецікавими. В першу чергу себе станемо нецікавими. І кожний елемент, кожна деталь дуже важлива. Вона відтворює ту епоху, в якій народжувалися ці будівлі, квартали», — сказав архітектор.
Будь-яка реставрація у історичному ареалі потребує певних етапів, що забезпечать збереження балансу архітектури в історичному центрі міста, доповнив він.
«Якщо є технічне дослідження, тоді приймаються певні рішення, щоб і автентика збереглася, але щоб і технічний стан був відповідно добрий. Органи охорони культурної спадщини володіють тими механізмами і втручання такі речі, які виходять за рамки закону. Вони можуть приписи робити, здається,можуть накладати штрафи. У всякому разі,вони можуть реагувати це на навіть наслідчі органи, або на судові органи», — розповів архітектор Петро Сарваш.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok
