У Мукачеві в неділю, 18 січня, провели квітотерапію для партнерок та матерів військовослужбовців, у тому числі й тих, які загинули на війні. Близько 40 людей вчилися складати букети та ділилися своїми історіями. Деталі дізнавалися наші журналісти.
В рамках соціального проєкту "Шанс на відновлення" від ГО"Український Штаб Міжнародної Дипломаті" відбувся черговий модуль — "Флаверс терапія". Цей простір був створений для дружин і матерів загиблих Героїв, а також жінок, які живуть в очікуванні своїх безвісти зниклих рідних.
Стелла Красівова — дружина полеглого воїна, підполковника Миколи Красівова. Разом з іншими партнерками й мамами військових складає букет на квітотерапії:
"Чоловік завжди мені дарував квіти. Навіть коли я приїжджала до нього в Миколаїв, бо ми як волонтери їздили, привозили допомогу. І кожен раз в моєму житті були квіти".
Проводить квітотерапію Альона Чубашева:
"У нас був захід для жінок військових, для матерів, чиї діти загинули або чиї воюють, і чиї родини дуже близько стикнулися з війною. Це були люди й жінки, в яких є горе у житті".
Альона — мати п'ятьох дітей, один із них — полеглий військовослужбовець Олексій Чубашев з позивним Рекрут:
"Він би хотів мене бачити сильною, впевненою в собі, людиною, яка показує стандарт життя для своєї родини, для своїх онуків, для дітей. І в цілому людиною, яка хоче перемогти над тим ворогом, який забрав життя моєї дитини".
На захід, який у Мукачеві провели вперше, зібрали близько 40 людей, розповідає організаторка, голова ГО "Український штаб міжнародної дипломатії" Анжела Кондратюк. Влаштували все за власні гроші організації:
"Кожна із членкинь долучається фінансово до певного проєкту. А також оточення наше, і є певна довіра до людей, друзів, знайомих, до яких можна також звернутися і попросити якоїсь фінансової підтримки".
Учасниці заходу творили й ділилися емоціями.
"Прийшла на цей захід зі своїми подружками, матерями таких же загиблих героїв. Було щастя доторкнутися до живої природи. Скласти ту композицію, то не лише композиція квітів, а композиція наших почуттів, наших бажань, наших бачень, які ми клали в ті букети", — розповідає Ольга.
"Багато жінок живуть в тіні свого горя і не можуть з неї вийти. І живуть тільки заради того, щоб підтримувати пам'ять. Так, пам'ять треба підтримувати. Наші рідні живуть з нами, доки ми їх пам'ятаємо. Але треба жити далі. Культ мертвого героя не потрібен. За цю країну треба жити, а не помирати", — впевнена учасниця заходу Оксана.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook | YouTube | Telegram | Viber | Instagram | Threads | WhatsApp | TikTok
