Колядувати вулицями Ужгорода з вертепом-церковцею, якій 80 років, ходили прихожани греко-католицької парафії Різдва Пресвятої Богородиці. Про це Суспільному розповів настоятель, отець Павло Фіцай. За його словами, вертеп у вигляді церкви знайшли місяць тому на горищі одного з будинків у мікрорайоні Дравці. Детальніше про те, як відновили вертеп-церковцю, — читайте в матеріалі.
На вулицях Ужгорода колядують прихожани греко-католицької парафії Різдва Пресвятої Богородиці. Учасники дійства також несуть вертеп-церковцю.
"Під час бетлегемів (традиційних закарпатських різдвяних вертепів — прим.), під час колядування завжди був присутній елемент церковці-вертепки. Воно має різне пояснення. Одне з таких пояснень те, що церква проповідує Різдво Ісуса Христа в такий спосіб. Наприклад, дітки клали сценки через коляди, тому що колядування — це проповідування. Текст колядок практично дуже часто буває переплітається з текстами з Євангелії", — розповідає настоятель греко-католицької парафії Різдва Пресвятої Богородиці отець Павло Фіцай.

Настоятель греко-католицької парафії Різдва Пресвятої Богородиці отець Павло Фіцай. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород

Відреставрована вертеп-церковця. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
Отець Павло Фіцай каже: церковцю знайшли під час ремонту на горищі одного з приватних будинків у мікрорайоні Дравці місяць тому.
"Вона була в досить такому зруйнованому стані під час передачі мешканцями того будинку — вертеп-церковцю зробив їхній правуйко десь між 1944-45 роками. Тобто вона давня, зрозуміло, що вона стояла на горищі і з плином часу вона руйнувалася. Вона була побудована, особливо стіни, з цупкого картону. Скоріше за все, під час колядувань, коли був дощ і сніг, папір просто розкис".

Вертеп-церковця до реставрації. Фото надав Павло Фіцай

Колядники з відреставрованою вертеп-церковцею. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
Вертеп-церковцю, каже настоятель, найімовірніше сховали на горищі через переслідування греко-католицької церкви в радянські часи.
"Ясно, що це етап історії переслідування, тому що це ми сьогодні можемо зібратися з молоддю й піти колядувати без жодних проблем. А в ті часи Радянського Союзу це було неможливо. Не можна було такі речі робити, тому, скоріше за все, воно забулося".
Вертеп у вигляді церкви на прохання отця Павла відновив Юрій Максимович. Каже: займається різьбярством близько 45 років.
"Сильні були пошкодження. Я це робив три дні. В основному каркас конструкції залишився, башти залишилися, дві колони — вертикальна різьба йде спіральна та вхід, залишилися. Решту все я переробляв. Новий матеріал — ДВП (деревоволокниста плита — листовий будівельний матеріал — прим.), ватман, з дерева робив хрестики, купольчики тут. І от пофарбував наново. От вона в такому стані зараз".
Під час реставрації, говорить різьбяр, дотримувався церковних канонів.
"Я спеціально ходив до нашої церкви під вечір і декілька знімків зробив, щоби бачити фарби, стіни, дах, вхід. Наново зробив підставку, яку діточки будуть тримати. Конструкція дуже легка — буквально кілограмів п’ять, можливо, має від сили. Так що вони (діти — ред.) вільно будуть це носити".
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook | YouTube | Telegram | Viber | Instagram | Threads | WhatsApp | TikTok