Перейти до основного змісту
На Драгобраті встановили стелу Дмитру "Да Вінчі" Коцюбайлу, яку перенесли на Закарпаття із Донеччини

На Драгобраті встановили стелу Дмитру "Да Вінчі" Коцюбайлу, яку перенесли на Закарпаття із Донеччини

На Драгобраті відкрили стелу Дмитру "Да Вінчі" Коцюбайлу
На Драгобраті встановили стелу Дмитру "Да Вінчі" Коцюбайлу, яку перенесли на Закарпаття із Донеччини. Туристично-інформаційний центр Рахівського району/Facebook

На Драгобраті 30 жовтня встановили стелу на честь Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла, яку перенесли на Закарпаття із Донеччини.

Про це повідомили на Facebook-сторінці туристично-інформаційного центру Рахівського району.

Стелу вирішили перенесли саме на Драгобрат, оскільки Дмитро Коцюбайло часто любив приїжджати у це місце.

На відкриття стели приїхали військові з фронту, побратими Да Вінчі, друзі, волонтери та небайдужі люди. Також священнослужителі провели молебень.

На Драгобраті встановили стелу Дмитру "Да Вінчі" Коцюбайлу, яку перенесли на Закарпаття із Донеччини
Стела на честь "Да Вінчі" на Донеччині. Окремий батальйон Вовки Да Вінчі/Facebook

Стелу відкрили 1 листопада 2024 року в Донецькій області бійці окремого батальйону, який назвали на честь "Да Вінчі", та побратими Дмитра. Її встановили біля в'їзду у Донецьку область.

Стелу створив український художник Саша Ком'яхов, який є автором візуальної айдентики батальйону "Вовки Да Вінчі", а також бойового шеврону підрозділу, який вручав бійцям Да Вінчі.

Що відомо про Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла

Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському, нині Бурштинської громади Івано-Франківської області. Освіту здобував у Бовшівській загальноосвітній школі та вчився на художника в Івано-Франківському професійному будівельному ліцеї.

На війні Дмитро з 18 років, туди потрапив одразу після Революції Гідності. У 2014 році отримав важке поранення в Пісках Донецької области, після одужання повернувся на фронт. До початку повномасштабного вторгнення був добровольцем, потім вступив у ЗСУ. Вісім років готувався сам та готував інших до "великої" війни.

"Спочатку наш підрозділ направили на запорізький напрямок, щоб не дати росіянам пройти до Запоріжжя і прорватися до Дніпра. Потім мене покликали у Київ, бо маю досвід роботи з артилерією. Коли російські війська почали рухатися на Бориспіль, ми нанесли якісне вогневе ураження, знищили понад 20 одиниць техніки та “Бук”, — розповідав Дмитро Суспільному у проєкті "Командири, до перемоги!".

Далі були дніпровський та херсонський напрямки, а згодом Луганщина: "Ми були у Лисичанську, Білогорівці, Золотому. А зараз воюємо за мою рідну Донеччину, мій другий дім". Ось що "Да Вінчі" казав про незалежність: "Це можливість говорити українською, носити шеврон та захищати свою країну".

30 листопада 2021 Дмитро Коцюбайло був відзначений званням Героя України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

У 2022 році отримав звання молодшого лейтенанта. "Да Вінчі" загинув 7 березня 2023 року на Бахмутському напрямку.

Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook | YouTube | Telegram | Viber | Instagram | Threads | WhatsApp | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок