У Тернополі попрощалися із загиблим військовослужбовцем Віталієм Салом. Він служив у 80-му окремому батальйоні 105-ої бригади. На захист України став у березні 2022 року, — розповіла його мати Мирослава Реник.
Попрощатися з воїном у Дім печалі прийшли рідні, друзі та побратими.
Бійцю було 49 років.

Провести захисника України в останню дорогу прийшов військовослужбовець Михайло Тимків. За його словами, Віталій служив в інженерно-саперному взводі, після навчання був майстром у взводі безпілотників.
"Віталій завжди був приколістом, завжди веселим. Коли ми сідали їсти, він завжди розказував якісь історії, свої, життєві. Він жив у місті, тому в нього було багато що нам розказати", — розповів Михайло Тимків.

Мати загиблого бійця Мирослава Реник зазначила, що Віталій до останнього не говорив їй, що збирається йти служити. Про те, що син мобілізувався, дізналась від сусідки:
"Мамо, я там потрібен. Ти знаєш, скільки я життів врятую?", — отак він мені сказав. Як я йому кажу: "Чого ти пішов?", а він: " Як не я, то хто? Ти що хочеш, щоб вони прийшли сюди і знущалась над тобою, над моєю сім’єю? Мусить хтось йти." Потім на службі він хворів і йшла мова, що його можуть списати. І я кажу: "Сину чого ти не пішов?", а він каже: "Мамо подумай сама, я вже стріляний вовк, дадуть якусь дитину, таку, як мій Назар. Три, чотири дні і дитини не буде, от і все."

Віталій загинув під час виконання військового завдання на сумському напрямку неподалік населеного пункту Велика Писарівка, розповів військовий капелан отець Петро.
"Він для нас був не тільки побратимом, а в першу чергу другом, для когось він був батьком, оскільки йому залишався місяць до 50 років. Він був сповнений життєвого досвіду, мужності і хто стояв біля нього, чи хто виконував якесь завдання — вони розуміли, що все можливо. Цей чоловік не тільки надихав, а показував своїм прикладом, що все можна зробити, все реально, просто треба робити. Я прошу кожного, хто не байдужий, продовжувати робити все, щоб відборонити Україну, щоб їхня жертва була не марною і коли є нагода зробити якесь добре діло старатися це зробити, як би це зробив він", — зазначив капелан отець Петро.

Поховали бійця на Пантеоні Героїв. У захисника залишилась дружина та двоє синів.