У Тернополі в останню дорогу провели захисника України Руслана Новаковського. Військовому було 46 років. Чоловік був командиром стрілецького відділення стрілецького взводу.
Боєць помер через недугу 14 серпня у лікарні Запоріжжя.
Попрощатися з воїном у Дім печалі прийшли рідні, друзі та побратими. Серед них — Петро Гаранжук.
"На повномасштабну війну пішов на другий, чи третій день. Але раніше Руслан був вже на війні з 2014 року на Світлодарській дузі. Там його взвод прийняв бій з чотирьома російськими танками. Казав, щоб приходили помагати, бо потім буде пізно".
Матері загиблого воїна Людмилі Новаковській вручили Грамоту від Головнокомандувача ЗСУ та прапор України.
"Син був у відпустці і казав: "Мамо, я був в АТО з 2014 до 2017 року, тепер відбув два роки на війні. Ти знаєш, мене нічого не зачепило, жодна куля. Я бачив стільки травмованих людей і людей, які загинули, я ж разом з ними стояв на передові, в окопах". А я йому кажу: "Руслане, це ж добре, що ти вижив". А він мені : "Мамо, мені "пофортунило"". Я йому побажала, щоб він і далі себе так беріг. Але так сталося, що він поїхав у Запоріжжя йому стало погано. Мені дуже запам’яталося та вразило те, що він був такий молодець. Його Бог оберігав, а тут секунда і така біда".
Поховали Руслана на Микулинецькому кладовищі, поруч з татом та бабусею. У військовослужбовця залишилася дружина та донька.
