Співпрацювала з УПА, відбувала заслання в Сибіру: тернополянці виповнилося 102 роки

Співпрацювала з УПА, відбувала заслання в Сибіру: тернополянці виповнилося 102 роки

Софія Москвяк (Бойко), довгожителька, тернополянка
Софія Москвяк (Бойко), довгожителька. Фото: Михайло Апостол

Софії Москвяк (Бойко) з Тернополя виповнилося 102 роки. Свого часу жінка співпрацювала з УПА, відбувала заслання в Сибіру.

Про це на своїй сторінці в соцмережі повідомив Народний депутат України 7 скликання, волонтер Михайло Апостол.

За його словами, Софія Москвяк (Бойко) є бабусею Володимира Бойка, народного депутата України, який з перших днів війни воює на передовій.

Жінка народилася 25 лютого 1922 року на Львівщині в селі Кропивна.

Софія Москвяк (Бойко) приймає вітання зі 102 річницею
Софія Москвяк (Бойко) приймає вітання. Фото: Михайло Апостол

"Батьки Бойко Олексій та Варвара виховували семеро дітей: окрім Софії старших Михайла, Ганну, Марину та молодших Теклю, Федька та Петра. Софія навчалася в семирічній школі в рідному селі. Навчання проводили польською мовою, але жителі села не відмовлялися від рідної — української. Сім’я займалася землеробством та плекала домашню худобу. Дітей виховували в християнських та національних українських традиціях. Часто ходили на відпусти до монастирів у Краснопущі та Уневі", — йдеться у дописі.

Родина пережила першу російську окупацію, потім прихід німців та другі "совіти". Найстарший брат Михайло був активним членом УПА. Софія часто передавала звістки від повстанців у сусідні села та отримувала зворотну інформацію.

"Брат Михайло отримав від радянської влади 10 років тюрми, а всю сім’ю виселили до Сибіру. Софії деякий час вдавалося переховуватись в родичів, які проживали в сусідніх селах, але її теж зловили та відправили до Сибіру. В Кемеровській області працювала на вугільній шахті. Там познайомилась із ще одним упівцем Семеном Москвяком. Він був родом із села Підсадки поблизу Пустомит. До смерті Сталіна чоловік разом з Михайлом відбував десятирічний тюремний термін в мордовських таборах. Згодом Софія та Семен одружилися".

Коли сім’я жила у Великій Березовиці біля Тернополя, в них народився син Михайло. Але через вроджену хворобу він помер у трирічному віці.

У Тернополі Софія працювала на цукровому заводі, пізніше — техпрацівником у магазині залізничної системи. Чоловік був будівельником.

"Вони, як свідомі українці, брали участь у всіх патріотичних акціях, мітингах, пікетах, посвяченнях братських могил, відновленнях греко-католицьких церков, які відбувалися в місті та околицях. Її чоловік Семен помер у 1995 році, вже дочекавшись Незалежності України".

Софія до цього часу проживає у Тернополі.

На початок