Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко під час робочої поїздки відвідав бійців у реабілітаційному центрі в Тернополі.
Він повідомив, що в кожній багатопрофільній лікарні України відкриють реабілітаційні відділення.
"288 закладів охорони здоров’я вже мають пакети на стаціонарну реабілітацію. З них 198 — це кластерні та надкластерні. 68% потребують ремонту, 32 відсотки цих закладів уже з ремонтами. Не скрізь вони такі, як у цьому закладі. Але хочемо, щоби всі тягнулися до тих стандартів, які показуємо тут".
Реабілітаційне відділення у Тернополі діє в психоневрологічній лікарні.
Тут лікується Іван Білоус із Краматорська. Чоловік отримав поранення на Луганщині.
"У такому стані ти не розумієш, чи станеш на ноги, чи не станеш. Перший раз попадаєш у такий стан і не розумієш, як відреагує твій організм. Але поставили на ноги, почали потроху робити кроки. Чим більше, тим краще".
З Іваном працює фізичний терапевт Максим Петрів.
"Він не міг робити ніяких рухів ногами. Коли ми прийшли й запитали: "Чого очікуєте від реабілітації?" він сказав: "Я хочу хоча б у кріслі колісному самостійно пересуватися". На перших етапах була просто ходьба в спеціальних адаптивних пристроях, ортезах. Підбирали йому ходунки, на які б він міг опиратися, тому що у бійця також погано працювали руки на той час, коли він до нас приїхав".
З 22 грудня в Тернополі проходить реабілітацію Вадим. Бійця поранило під час мінометного обстрілу позицій. Уламки від міни потрапили в спину, після цього чоловік перестав ходити.
"Почали ноги трохи рухатися. Відчуваю ліву добре, а праву трохи слабше. Складно відновлюватися, але треба. Молодий іще, дитина 8 років. Треба ходити, гратися. Заради цього і стараюся".
В іншій кімнаті з бійцями працюють ерготерапевти. Володимир Костюк після поранення також був повністю лежачим. За 5 місяців реабілітації зміг розробити руки та ноги.
"За останній місяць почали більше згинатися пальці. Вони згиналися раніше тільки прямо, а зараз згинаються в першому суглобчику та в другому. Шкарпетки можу вдягнути, штани. Футболку можу зняти, бо місяць тому не міг цього зробити".
"Працюємо зараз над зміцненням сили та витривалості верхньої кінцівки правої руки. Допомагає нам підвісна система, тому що йому дуже важко піднімати руку догори, а це полегшує завдання — захоплювати та переміщувати предмет вгору. Прогрес є. Він піднімає на 10 сантиметрів вище руку, порівняно з двома минулими місяцями. Це допомагає зняти футболку, їсти, зміцнилися пальці, тому можемо брати виделку чи ложку".
Львів’янин Олександр Шостак воював у Кліщіїївці під Бахмутом. Він був командиром взводу в 419 батальйоні. Після поранення переніс сім операцій у шести лікарнях.
"Насправді все досить непогано було, я здивований всіма тими етапами, де я був. Всюди гарно прийняли та зробили всі необхідні процедури".
Віктор Ляшко також розповів, звідки беруть гроші на розвиток реабілітаційних відділень.
"Це комплексна робота, бо сьогодні кожна гривня податку, яку сплачує український бізнес, українські громадяни, йде на сили безпеки та оборони. Все інше — це залучення технічної допомоги або безпосередньо до бюджету, або до конкретного закладу, або до регіонального бюджету. І в комплексі ми розв'язуємо питання, які навіть під час війни дозволяють нам розвиватися. Робимо ремонти, беремо позики, гранти, працюємо з партнерами, запускаємо міжнародне партнерство".
