У Державному архіві Тернопільської області організували виставку під назвою "Світоч знань несе "Просвіта". Її відкрили до 155 річниці створення товариства "Просвіта". Експонують літературу, документи і фото, які стосуються діяльності товариства.
Про це Суспільному розповів директор архіву Федір Полянський.
На виставку "Світоч знань несе "Просвіта" прийшли учні правового ліцею № 2 і члени товариства. Серед учнів ліцею восьмикласниця Каріна Мандрик.
"Найбільше мені сподобалось слухати про "Просвіту", як вона заснувалася, як її намагалися знищити. Про Івана Франка, його досягнення в цій сфері".
Очільниця тернопільського осередку "Просвіти" Наталія Чорна каже, бути просвітянином було мрією Івана Франка.
"Його, коли обрали почесним членом "Просвіти", такі є спогади, то він сказав, що одна з його мрій здійснилася. Він першим почав носити вишиванку і просвітян, до речі, так сварив за те, що, мовляв, ви ходите у краватках, а маєте носити вишиванки. Є навіть свідчення, що для того, аби вступити в "Просвіту", зробити членський внесок, він економив. Економив на тому, що менше їв, більше працював, навіть на уроках. Менше собі дозволяв. Але він зібрав таки ті гроші. А тоді знизився трішки вступний членський внесок в "Просвіту".
Членські внески "Просвіти" були великими, бо за ті гроші товариство будувало читальні і друкувало літературу, розповів директор архіву Федір Полянський.
"В одному з документів ми також прочитали, що розмір членських внесків, річний абонемент членства "Просвіти" коштував десь, як ціна вівці. Насправді це була велика сума, якщо ми говоримо про той час. Але це було дієво. Тому що завдяки цим грошам можна було надрукувати дуже багато книг, розповсюдити по читальнях".
Серед літератури, яку друкувало товариство "Просвіта" були календарі. За ними релігійні свята відзначали в ті дні, в які їх відзначають за новоюліанським календарем. Зокрема, День святого Миколая припадав на 6 грудня.
"Там зазначалися основні свята культурно-освітянського напряму. Щороку вони видавалися".
Професор кафедри історії України Іван Зуляк каже, лише українці могли бути членами "Просвіти".
"На літо 1930 року у своїх рядах "Просвіта" мала 360 членів. Це велика потуга, велике товариство, яке було у всіх селах та повітах тогочасної східної Галичини. Вона дійсно мало велику роль, воно протистояло як полонізації у міжвоєнний період і, звичайно, боролось із проявами москвофільства".
За його словами, товариство діяло в Тернополі, Станіславові, в Коломиї та багатьох інших містах західної України.
"Це товариство деколи називають матір'ю українських товариств, це дійсно так. Це було перше товариство, яке дало поштовх до появи багатьох інших товариств, які були організовані народовцями. Читальні були засновані у містах і селах східної Галичини. Читальня була своєрідна українська клітина, був голова читальні. Зазвичай, головою читальні був священник греко-католицький. Збирались, читали газети, вчились писати, постановки ставили на різні християнські свята".
У Тернополі "Просвіту" із 1994 по 2018 рік очолювала Дарія Чубата. У цей період членами товариства було понад три тисячі тернополян.
"Доводилося згуртувати всіх людей навколо себе, щоб можна було допомагати державі, аби відновити українську мову, щоб вона не була засмічена ні росіянізмами, ні іншими вульгарними словами. Довелось ще працювати, бо читальні при радянській владі позакривали всі. Хто працював на відродження України, були засуджені, або відправлені на виселки, де голодували і де над ними знущалися".
Нагадаємо, одна з серій документального кіно "Мандрівка довоєнним Тернополем" присвячена історії "Просвіти" на Тернопільщині.